КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ (ч. 8 ст. 286 - перех. полож.) - 18 Жовтня 2011 - Вісник Малозахищених

ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Неділя, 11.12.2016, 11:51

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

Головна » 2011 » Жовтень » 18 » КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ (ч. 8 ст. 286 - перех. полож.)
12:46
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ (ч. 8 ст. 286 - перех. полож.)

Розділ XV АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

     Стаття 286. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною  України і в межах  повноважень, визначених  Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
     Стаття  287.  Автономна  Республіка  Крим  має    Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна  Рада  Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада  України  не  менш  як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

     Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної  Республіки Крим та рішення  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим  не можуть суперечити Конституції і  законам  України  та  приймаються відповідно  до  Конституції  України,  законів   України,    актів Президента  України  і  Кабінету  Міністрів  України  та  на    їх виконання.

     Стаття 289.  Представницьким  органом  Автономної  Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

     Верховна  Рада  Автономної  Республіки  Крим  у  межах  своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є  обов'язковими  до виконання в Автономній Республіці Крим.

     Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки  Крим призначається на посаду та звільняється з посади  Верховною  Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.
     Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної  Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної  Республіки Крим  визначаються  Конституцією  України  та  законами   України, нормативно-правовими актами Верховної Ради  Автономної  Республіки
Крим з питань, віднесених до її компетенції.

     Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється  судами, що належать до єдиної системи судів України.

Стаття 290. Автономна  Республіка  Крим  здійснює  нормативне регулювання з питань:

     1) сільського  господарства  і  лісів;

     2) меліорації і кар'єрів;

     3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;

     4) містобудування і  житлового  господарства;

     5) туризму,   готельної   справи,  ярмарків;

     6) музеїв,  бібліотек,  театрів,  інших  закладів   культури, історико-культурних заповідників;

     7) транспорту    загального     користування,     автошляхів, водопроводів;

     8) мисливства, рибальства;

     9) санітарної і лікарняної служб.

     З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим  Конституції  України  та  законам України    Президент    України    може    зупинити    дію     цих нормативно-правових актів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим з одночасним зверненням до народу України  щодо вирішення їх конституційності референдумом.

     Стаття 291.  До  відання Автономної Республіки Крим належить:

     1) призначення виборів депутатів  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої  комісії  Автономної Республіки Крим;

     2) організація та проведення місцевих референдумів;

     3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

     4) розроблення,  затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і  бюджетної  політики України;

     5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з  питань  соціально-економічного  та  культурного розвитку, раціонального природокористування,  охорони  довкілля  - відповідно до загальнодержавних програм;

     6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;

     7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

     8) забезпечення  функціонування  і  розвитку   державної   та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії;

     9) участь  у  розробленні  та  реалізації  державних  програм повернення депортованих народів;

     10) ініціювання введення надзвичайного стану та  встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

     Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

Стаття 292. В Автономній Республіці Крим  діє  Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.

                          Р о з д і л XVI  МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

     Стаття 293. Місцеве самоврядування  є  правом  територіальної громади - жителів  села чи  добровільного  об'єднання  у  сільську громаду  жителів  кількох  сіл,  селища  та  міста  -   самостійно вирішувати  питання  місцевого  значення  в  межах  Конституції  і законів України.

     1. Органи місцевого самоврядування формують власні виконавчі органи, підзвітні громаді у встановленому статутом громади порядку, відповідному діючому законодавству. Особливості  здійснення  місцевого  самоврядування  в  містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

     2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому статутом громади, відповідному діючому  законодавству,  як  безпосередньо,  так  і  через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

     3. Органами місцевого самоврядування, що  представляють  спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст,  є  районні  та обласні ради.

     4. З власної ініціативи жителі можуть створювати будинкові, вуличні,  квартальні, сільські, селищні та інші органи  самоорганізації  населення,  з  їх  частиною власної компетенції, фінансів, майна, наділеною їхніми статутами відповідно статутам громад, до складу яких вони входять і які теж відповідають Конституції та Законам України.

     Стаття 294. До  складу  сільської,  селищної (крім сіл та селищ, які є органом самоврядування),  міської  ради входять депутати, які обираються, згідно законодавства про вибори, жителями села, селища,  міста  на основі  загального,  рівного,  прямого  виборчого  права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

1. Територіальні громади на основі загального, рівного,  прямого виборчого права шляхом таємного голосування  обирають  строком  на чотири роки відповідно сільського, селищного та  міського  голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

 2.  Статус голів, депутатів і виконавчих  органів  ради  та  їхні повноваження,  порядок  утворення,    реорганізації,    ліквідації визначаються законом.

 3. Голова  районної  та  голова   обласної    ради    обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

     Стаття  295.  Матеріальною  і  фінансовою  основою  місцевого самоврядування  є  рухоме  і  нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у  власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а  також об'єкти їхньої спільної  власності, що  перебувають  в  управлінні районних і обласних рад.

     1. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності,  а  також  кошти бюджетів  для  виконання  спільних  проектів  або  для   спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

     2. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування,  фінансово   підтримує   місцеве   самоврядування у встановленому законом порядку.

     3. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою, у порядку встановленому законом.

     Стаття  296. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені    ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць  і  контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;  забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття  297. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання;  затверджують районні і обласні бюджети,  які  формуються  з  коштів  державного бюджету  для  їх  відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання  спільних  проектів  та  з  коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних  соціально-економічних  і культурних  програм,  та контролюють  їх  виконання;  вирішують  інші  питання,   віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття 298. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів  виконавчої  влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у  повному  обсязі  за  рахунок  коштів Державного бюджету України  або  шляхом  віднесення  до  місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих  загальнодержавних податків,  передає  органам  місцевого  самоврядування  відповідні об'єкти державної власності.

 Стаття  299.  Органи місцевого самоврядування з питань здійснення  ними повноважень органів  виконавчої  влади  підконтрольні  відповідним органам виконавчої влади в межах закону.
     Стаття 300. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом,  приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

  Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

 Стаття 301.  Права  місцевого  самоврядування  захищаються  в судовому порядку.

 Стаття 302.    Інші  питання організації  місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

                         Розділ  XVII  ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

     Стаття 303. Законопроект  про  внесення  змін  до Конституції України може бути поданий до Верховної  Ради  України  Президентом України або не менш як третиною  народних  депутатів  України  від конституційного складу Верховної Ради України.

Стаття 304. Законопроект про  внесення  змін  до  Конституції України, крім розділу I "Загальні засади",  розділу  III  "Вибори.", Розділу ХI  „Референдум” і розділу XVII  "Внесення змін до Конституції України", попередньо  схвалений  більшістю  від    конституційного    складу Верховної Ради України, вважається прийнятим,  якщо  на  наступній черговій сесії Верховної Ради України за  нього  проголосувало  не менш як дві третини  від  конституційного  складу  Верховної  Ради України.

 Стаття 305. Законопроект  про  внесення  змін  до розділу I "Загальні засади",  розділу  III  "Вибори.", Розділ ХI  „Референдум” і розділу XVII  "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш  як  двома  третинами  від конституційного складу Верховної Ради України  і,  за  умови  його прийняття не менш як двома третинами  від  конституційного  складу Верховної  Ради України, затверджується   всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Стаття 306.  Повторне подання законопроекту про внесення змін до  розділів I, ХI і XVII  цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

Стаття 307. Конституція України не може  бути  змінена,  якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини  і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

 Конституція України не може бути змінена  в  умовах  воєнного або надзвичайного стану.
     Стаття 308. Законопроект про  внесення  змін  до  Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не  був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України  після опрацювання автором проекту усіх тих його вимог, котрі мали спір у Верховній Раді України.

Стаття 309. Верховна Рада України протягом строку  своїх  повноважень  не може змінювати положення Конституції України, які стосуються її.

Стаття 310. Законопроект про внесення змін до Конституції України  розглядається  Верховною  Радою України, за наявності, щодо відповідності законопроекту вимогам цієї Конституції, висновку  Конституційності експертної ради, створеної спільно радою Церков та конференцією представників громадських рад усіх міністерств і областей.

                         Розділ  XVIII    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 311. Конституція України  набуває  чинності з  дня  її прийняття.

     Стаття 312. День прийняття Конституції  України Божої є  державним святом - Днем Конституції України Божої.

Розділ XIX   ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

     1. Закони  та  інші  нормативні  акти,  прийняті  до  набуття чинності цією  Конституцією, є чинними у частині, що їй не суперечить.

     2. Верховна Рада України після прийняття Конституції  України здійснює  повноваження,  передбачені  цією  Конституцією.

     3. Президент  України  протягом  трьох  років  після  набуття чинності   Конституцією   України   має  право  видавати  схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом  Прем'єр-міністра України укази з економічних питань,  не врегульованих законами,  з
одночасним поданням відповідного законопроекту до  Верховної  Ради України в порядку, встановленому цією Конституцією.

     Такий указ Президента України вступає в  дію,  якщо  протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не  прийме  закон або   не   відхилить   поданий   законопроект   більшістю  від  її конституційного  складу,  і  діє  до  набрання  чинності  законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

     4. Кабінет Міністрів України формується  відповідно  до  цієї Конституції протягом двох місяців після набуття нею чинності.

     5. Прокуратура, тюрми, податкова служба, юстиція, представники адміністрації Президента України і їхні підрозділи  продовжують  виконувати  відповідно  до  чинних законів їхні функції до  введення  в  дію  законів,  що регулюють  діяльність  цих державних  органів   у т.ч. щодо    контролю    за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Переглядів: 597 | Додав: Voytko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 271

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0