|
ЗАБРАТИ У ВЛАДИ ТЕ, ЩО ЗАБОРГУВАЛА НАРОДОВІ — МОЖЛИВО!
На
засіданні 18.02.11р. комітету урядовий уповноважений у справах Євросуду Валерія
Лутковська озвучила наступні цифри: «За даними Мінсоцполітики, заборгованість
по соціальних виплатах сьогодні становить 130 млрд. грн. В випадку, якщо всі ці
громадяни звернуться до Євросуду, ми заплатимо крім цих 130 млрд. грн. ще 170
млрд. грн. компенсації». Це владі може обійтися держбюджету приблизно 300 млрд.
грн, ТОМУ вона продовжує не платити громадянам їхні соціальні гроші. Політики
не раз заявляють, що за кожним рядком у держбюджеті країни ховаються конкретні
особи, яких у бюджеті вже стільки, що громадянам нема місця. Ось, щоб не
платити і не шукати 130 млрд. грн. (Приблизно половина запланованих доходів
держбюджету-2011), то — наче платять нам, АЛЕ насправді — не платять.
І
навіть не виконуються рішення суду. Хоч виконання рішень судів означає не що
інше, як виплатити громадянам накопичену соціальну заборгованість держави перед
ними, повинність в повному обсязі виконувати соціальне законодавство, щоб у
громадян не було причин звертатися до суду зі стовідсотковою гарантією виграти
справу. За один 2010 р. суди України винесли більше мільйона рішень по приводу
соціальних виплат одним тільки дітям війни. Але ж є ще пенсіонери, чорнобильці
і т.д.
Повинно
це все бути без суду – віддати належне за законом. Злочинна влада не хоче. Простіше
вилучити з соціальних законів конкретні розміри соціальних виплат і надати
повноваження Кабміну встановлювати ці розміри своїми постановами. Це, в свою
чергу, дає владі чудовий інструмент для оперативного маніпулювання розмірами
соціальних виплат в ручному режимі. Аж до теоретичної можливості звести їх до
нуля. Соціальні гарантії та пільги у громадян як би є, але вони (наче на зовсім
законних підставах) рівні нулю, іноді ще й за мінусом непомірної вартості
судових тяжб. І це все беззаконня діється, при наявності прокуратури і юстиції,
що отримують плату за забезпечення законності, і за наявності гаранта
Конституції.
Боротися з цим —
можливо і є бажаючі. Наприклад, здійснити судовий позов до суду Кабінету
Міністрів України за організацію невиконання і за невиконання судових рішень
(наприклад по дітях війни), а гаранта
Конституції України — за незабезпечення дії чинного законодавства відповідно
вимогам Конституції України, що змусило мільйони людей судитися з владою. По
справах, котрі пройшли Євросуд, можна позивати до суду першої інстанції за
порушення Конвенції про захист прав та основних свобод людини (роз’яснення
Уповноваженої у справах дотримання Конвенції – Валерії Володимирівни Лутковської,
опубліковані в газеті "Юридичний вісник " за 28 червня – 4 липня 2003
року в статті "Міфи та реалії Європейського суду" абзац № 23) та згідно
Основного закону України, відповідно до статті 55.
Після, можна, за так саме порушені права й тих мільйонів
населення, хто не звертався до суду, позивати, за організоване усіма гілками
влади беззаконня і свавілля. Є ще багато важелів, дуже впливових, щоб
справедливість настала, але ж – кому воно треба?
Жодна партія цього не робить, жодна сила
не сприяє цьому, навіть діаспора.
Не кажу, що нема
щирих у намірах допомогти Україні, певне – є. Але вони ж думають, що
допомагають, думають, що насправді неможливо боротися по іншому, ніж так, як до
сьогодні роблять вигляд що борються, ними підтримувані.
Це неправда. Справ судових, 64% —
соціальні! Чи це не фронт, захищати інтереси потерпілих від держави? Чи не піде
народ за тією силою, яка сприятиме такій боротьбі за справедливість для пограбованого
владою населення?
Деякі політики цією бідою народу
користуються. Бо їм, як демократам, для цього створено сприятливі умови у
державі і ще й підтримувані з-за кордону. Але ж вони не щиро захищають
малозахищених, не так щоб подолати проблему, а лише для набуття авторитету на
період виборів. Тому вони зацікавленні щоб така проблема завжди була, і народ
це часто відчуває на власнім досвіді, як його кидають негайно після виборів, і
за згаяний час проклинає той день, коли повірив черговій брехні.
Ті
ж (поодинокі винятки) правозахисні організації, котрі цим займаються щиро і за
це гнані та переслідувані, знаходяться у такому утиску, що їм перемога такого
загального зла, у цій конкретні боротьбі, непосильна без підтримки.
Анатолій Войтко —
автор проекту
«КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ»
http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-17-58
|
