СУДДІВСТВО, ВРАЖАЮЧЕ — ЖАХЛИВІСТЮ СВАВІЛЬНОГО БЕЗЗАКОННЯ
В кінці січня 2009р. Редакція загальнодержавної газети „Вісник малозахищених” та громадська організація „З’єднання борців „За справедливість”, в інтересах члена ЗБЗС Ткачука Вячеслава Кириловича, звернулися із заявою-скаргою до правоохоронних органів і Верховної Ради України у відповідності Конституції України Закону України “Про звернення громадян” (для підготовки до складання протоколу відповідно до ст.ст. 4 та 10 Закону
України “Про боротьбу з корупцією”).
Підставою для звернення стало прохання Ткачука Вячеслава Кириловича захисту від свавільного судді Славутського міськрайсуду Мацюка Ю.І. В діях судді скаржники вбачають корупцію у справах Ткачука, тому, згідно названих законів, просять вжити відповідних заходів та посприяти захисту прав потерпілого від цієї корупції.
Зокрема у зверненні йдеться.
ФАКТ, що справа не досліджується, а навпаки — ведеться цілеспрямована робота по недопущенню розкриття злочину та заохоченню злочинців до злочинства. Для дискримінації використовується монополія судового слідства, яке не під силу провести ні громадянину, ні громадській правозахисній організації, бо в організації немає детективів, та недоторканість суді, який не дає можливості пояснити, заявити, клопотати, заперечити його незаконні дії,
зробити відвід і призначає слухання справи десятки раз не проводячи їх. Хоч є досить доказів і відомі винуватці, вони гуляють на волі, а потерпілі нерозраховані, хоч на них вішають збитки, яких їм злочинці не вчиняли. З іншого боку, суду і правоохоронним органам відомо, що Р. не у бігах був, бо після ще скоїв крадіжку з училища м. Нетішина і вкрадене майно училищу повернуте.
Щоб читач ВМ зрозумів про що тут йдеться, наводимо детальніше витяги із звернення Ткачука Вячеслава Кириловича до голови Ради громадської організації „З’єднання борців „За справедливість” та Редакціії загальнодержавної газети „Вісник малозахищених” Войтко А.Г.
Шановний
Анатолій Григоровичу!
Про крадіжку в грудні 2004 року з моєї дачі в с. Комарівка Славутського районну Хмельницької області, я дізнався перед самим Новим роком від також потерпілого К. Подивився (31.12.2004р.) і, маючи загальновідому думку про наше неправосуддя, заяву не писав, бо знав що крадуть на дачах і нікого не ловлять, а можливо відчувала душа оці муки (читачу певне довго і нудно це буде читати, але ми, щоб підкреслити тяганину, ледь третину описали
тих подій, поїздок, які прийшлося робити Вячеславу Кириловичу, кожного разу думаючи, що то вже останній. Бо каже він нам: хіба їздив би, якби знав, що це так буде ).
Але десь через рік зловили крадіїв і мені зателефонували з міліції Славути щоб я приїхав. Там я написав заяву, після їздив на пізнання речей, після підписати протокол...
Лише на 05 червня 2007 року дали першу повістку на суд. Подав я тоді ж, цивільний позов, але він ще до цього часу не розглядався.
Мене в суд біля п’ятнадцяти раз викликали лише за однією (тією першою) повісткою. Далі просто назначали за датами, на які я добросовісно приїздив, але слухання справи не було. Не витримавши цього беззаконня, я вимушений був подати заяву про розгляд справи без мене. Напевне ці фіктивні виклики мене із Нетішина в Славуту й робилися для того, щоб вимотати матеріально і морально, і щоб я не був учасником слухання кримінальної справи.
Щотижня я телефонував секретарю судді Мацюка Ю.І., цікавився чи закінчилася справа, а тому знав, не пізніш як за тиждень - два після, про її завершення. 29 листопада 2007 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області у складі головуючого суду Мацюка Ю.І. винесено вирок по кримінальній справі №1-12 2007р., визнано винними і призначено покарання за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.70,71,75, ч.2 185, ч.З 185, 307
ч.2,ч.1 317 КК України (зверніть увагу скільки статей і який результат) оцих осіб: Б. М.М., Б. Ю.М., М. Д.С., Я О.О., Г. С.В., Р. О.Ю. ... але ось лише дещо з того, що мені довелося витерпіти до того, як я його (вирок) побачив.
... виривав його майже зубами, і отримав більш як через 8 місяців після його винесення. До початку розгляду цивільного позову (01.08.08р.) ознайомитися з вироком так і не дали. Якби не звернувся до Вашої правозахисної організації і не взяв представника, я би певне його не побачив ніколи. Бо до того, на мої запитання по телефону, три місяці секретар судді відповідала що вирок не готовий і лише коли я не витримав і посварився по телефону,
то дала телефон судді і сказала: розбирайтеся. Суддя Мацюк Ю.І., вислухавши мої претензії, сказав приїдьте розберемося. Поїхав. Суддя наступає на мене, кричить, мовляв, що ви хочете, у Вас тут крадіжки на 150 грн., а як хочете щось більше, то повинна бути позовна заява про це, а у вашій справі такої нема. Як це, кажу, нема? Я ж писав ще влітку минулого року. Нате дивіться (каже суддя) — нема. І дійсно позовної заяви не було, була лише вищезгадана заява в міліцію. Чи був у справі протокол, який я підписав міліції,
щодо збитків — не знаю, бо я тоді, від крику судді, про нього забувся, а позовної заяви від 05 червня 2007 року справді у судовій справі не було (там у справі й тепер є лише копія з мого примірника). І хоч пробував доказати судді, що ж і кримінальна справа мала би врахувати нанесенні мені збитки та повернути хоч би те, що мене змушували їздити з Нетішина до Славути по цій справі. — Поїхав я до дому ні з чим. Став шукати другий примірник позовної заяви і знайшов. Та відчувши на минулих зустрічах, як мені
важко говорити з суддею, я звернувся до Ваших правозахисників. Вони зробили мені запит про стан розгляду справи і кажуть: їдь покажи судді, може він все вирішить. Знову їду за 20 км в суд, показую судді, побачивши позовну заяву з підписом секретаря суду про отримання, суддя на мене не кричав вже, а — на секретаря. Після зробив копію з моєї заяви і сказав, що його обманув адвокат, сказавши йому, що зо всіма потерпілими крадії розраховані, що один з них для цього продав квартиру. І сказав суддя мені, щоб я не хвилювався,
бо він присудить все, що написано у позовній заяві, але через два місяці. Я не погоджувався, бо вже тоді не менше 20 раз їздив у Славуту, спочатку в міліцію а після в суд, і тому, що гадав, що крадії вже розрахувалися з усіма із біля 50 власників обкрадених дач, лише я чомусь лишився. Але підкорився, й два місяці пройшло, та справа не розглядалася. Суддя ставив все нові вимоги, то привези довідку скільки двері коштують (троє), то скільки замки (три), то від таксистів вартість проїзду, то хто тобі
двері робив. Це викликало підозру, що до мене ставиться суддя упереджено, я в його кабінеті сказав йому про це і — виник скандал, суддя залякував мене, що справу він затягне щонайменше на 2 роки, якщо не заспокоюся, і йому за це нічого не буде, ще й викликав міліціонера, щоб я не заперечував на його погрози. Але я стояв на своєму. Та відчував, що самому не вправитися, й отримавши нарешті повістку (10.06.08р. на 23.06.08р. — а ні вироку, ні відповіді про стан розгляду заяви так і не отримав), знову пішов до ЗБЗС.
Борці за справедливість сказали: щоб захищати цивільний позов треба знати вирок та в якому стані розгляд цивільного позову. І вдруге я написав 10.06.08р. запит про стан розгляду позовної заяви від 05 червня 2007 року, ще й копію дав прокурору Мушинському В.С. Поїхав 23.06.08р. до суду, думав візьму вирок, подивлюся справу. Ніхто мені вироку чи справи не дав та ще зганьбили нізащо. Пробув я у суді 3 годині, але суду не було, і хоч секретар написала про це на повістці, суддя Мацюк все одно надіслав від 24.06.08р.
повістку на 08.07.08р., із погрозою за те що я не з’явився 23.06.08р. у суд. Як так може себе поводити суддя - голова суду? І тому я найняв 02.07.08р. представника. Але й коли вже з ним я написав 07.07.08р. заяву про надання справи на ознайомлення, то з представником суддя поводився ще грубіше, як зі мною (казав йому при мені, що він ніхто, не давав подивитися справу, а коли надали, за наполегливою вимогою мого представника, то суддя заборонив йому здійснити фотозйомку матеріалів справи, і 6 томів
- йому дали дивитися 20 хв, і не всі були представлені томи кримінальної справи, деякі з них не пронумеровані і неналежно оформлені), то я написав 08.07.08р. заяву судді про залучення у справу прокурора, але прокурора мені не дали, суд не відбувся.
На 18.07.08р. мене покликали повісткою на слухання кримінальної справи по обвинуваченню Б. М.М. в частині цивільного позову.
Як це так? Адже суд по кримінальній справі вже давно закінчився і у вироку (як я пізніше дізнався) на стор. 42 написано, що мені повністю відшкодовані збитки.
Чому моя позовна заява від 05 червня 2007 року не розглядалася 29.11.2007р.? Адже, звідки у вироку 150грн, якщо у моїй позовній заяві - 2130грн.? А якщо зо всіма розрахувалися, то хто мої гроші отримав?
Але й 18.07.08р. суд по кримінальній справі не відбувся. Прочекали ми з представником годину, поставила нам секретар штампа, що були з 10 до 11 години, і поїхали з тим самим.
22 липня 2008 року суддя Мацюк Ю.І. завів нову справу 2-1199 /2008р. по позовній заяві від 05 червня 2007 року і виніс ухвалу про відкриття провадження у справі. Ось і підтвердилося остаточно, що вона розглянута не була. Злочинця Р. О.Ю., який у вироку проходить крадієм речей із моєї дачі, в ухвалі від 22 липня 2008 року нема. Чому?
На 01.08.08р. призначив попереднє слухання. Знову поїхали ми з представником у Славуту, і знову пробули там з10 години 30 хв до 13 год. 15 хв.. На цей раз суд (не суд, а попереднє слухання) відбувся, не дивлячись на те, що я дав відвід судді, бо ж було вже очевидно, що суду праведного не буде, але суддя відвід відхилив. Під час вимог: фіксування слухання технічними засобами; попереднього ознайомлення із кримінальною справою для підготовки
до розгляду цивільної, — з суддею виникали суперечки, в яких суддя Мацюк Ю.І. поводився зі мною, як із злочинцем. Мені 69-й рік, а він до мене кричав: встаньте і протримав стоячи весь суд (попереднє слухання проходило десь годину) в присутності представника М.. Ми — добивалися правосуддя.
Лише після цього, переконавшись, що на зговір з ним ніхто не йде а на письмові вимоги треба реагувати, суддя надіслав мені листа, що можу отримати вирок. Але й після цього листа (від 05.08.08р.), зі слів мого представника, йому прийшлося багато раз їздити, доки дали вирок.
У вироку (арк.14)суддя врахував за нанесену шкоду мені лише на 150,0 грн за акустичні колонки викрадених з аудіо магнітофоном «Маяк». Не враховано (хоч зазначено пошкодженими) - зламаних дверей, які коштують до 900,0 грн, пошкоджені замки - 300,0 грн, реальну вартість аудіо магнітофону - 450,0 гривень; на правову допомогу - 300грн., 80грн - нотаріально завірене доручення. Крім цього, у вироку зазначено про безлад вчинений
злочинцями, який я побачив 31 грудня на дачі, але й цю шкоду не оцінено. На аркуші № 42 вироку (абзац 2 зверху) написано “повне відшкодування завданих злочинами збитків”. Мені ж не виплачено ні копійки (навіть тих 150 грн. за колонки). Хоч би були присудили повернути те, що у позовній заяві зазначено — 2130 грн. Бо я не вказав у позові затрат на багаторазові поїздки, затрачений час і справжньої моральної шкоди. Та суддя Мацюк Ю.І., напевне щоб злочинцям зробити ст. 75 КК України — звільнити від покарання,
очевидно вирішив це зробити за мій рахунок. Заяви, що я не маю претензій до злочинців, я не писав. Хіба хтось інший написав, бо у вироку вказане моє прізвище чомусь ще один раз з речами, яких у мене не крали (аркуш 13 абзац 2), але я підозрою, що це таки я (чомусь) двічі написаний потерпілим, але жодного разу не захищений судом.
Про незаконні дії судді Мацюка Ю.І. свідчать й матеріали справи, які встиг подивитися представник...
... Вважаю суддя Мацюк Ю.І.,... умисно позбавив мене прав потерпілої сторони ....
Розгляд позовної заяви від 05 червня 2007 року, після всіх спорів, так і закінчився попереднім розглядом. На цім засіданні (01.08.08) не було нікого, крім нас із представником, судді і секретаря суду. Мене і представника мого допитував суддя, як злочинців і не давав слова сказати, а представнику М. так пригрозив, що той відмовився бути представником у моїй справі. ... На сьогодні доля справи мені невідома і мені, пенсіонеру, не
по силі далі захищати мої права та інтереси, але — хто їх тепер захистить?
Прошу чи оскаржити дії і бездіяльність суду..., чи вчинити інші дії, щоб зупинити таке беззаконня і свавілля.
... Вячислав Ткачук
Як бачите, у борців за справедливість і редакції газети є підстави на таку заяву-скаргу. Про те, як на неї відреагують, дасть Бог — опублікуємо.
Григорій Цвях
Від редакції. Суддівство, вражаюче — жахливістю свавільного беззаконня.
Треба, ради справедливості, сказати, що у Славутськім суді — судді, у порівняні із, наприклад суддями в м. Нетішин, правосудніші, але чому так себе поводить голова суду, і чи не за таку поведінку його головою суду поставили? Хто? Ці запитання ми поставимо голові Верховного Суду України.
|
