КОМУ СКАРЖИТИСЬ СУДДЯМ? - З беззаконням суду - Правозахисна діяльність - Каталог статей - Вісник Малозахищених

ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Субота, 25.02.2017, 22:38

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Правозахисна діяльність » З беззаконням суду

КОМУ СКАРЖИТИСЬ СУДДЯМ?

КОМУ СКАРЖИТИСЬ СУДДЯМ?

«Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів» (Стаття 130 Конституції України)

Мабуть, немає сьогодні такої проблеми, у якій останню крапку не ставив би суд. Чи то виправлення помилки у прізвищі, чи то невиплачена роботодавцем заробітна плата, чи то переорана сусідом межа, чи то неправомірні дії посадової особи, тощо — народжують численні позовні заяви і скарги до суду.

Мені, як адвокату, добре відомі умови діяльності суддів.

Лише в минулому 2002 році Летичівським районним судом в складі 2 суддів розглянуто 121 кримінальну, 590 цивільних та 1085 адміністративних справ. А за два місяці поточного року вже розглянуто понад 30 кримінальних, понад 200 цивільних та близько 250 адміністративних справ, що свідчить про тенденцію до неабиякого зростання їх кількості.

Для некомпетентної у судочинстві людини важко сказати, багато це чи мало.

Давайте оцінимо разом.

За моїми особистими підрахунками, сама проста кримінальна справа потребує щонайменше чотири години робочого часу, а складна може розглядатись протягом десятків годин, «розтягуючись» на місяці.

Що ж стосується цивільних справ, то вони вимагають, з моєї точки зору, ще більше витрат часу, ніж кримінальні справи.

Процедура ж розгляду адміністративних справ простіша, ніж кримінальних, але й вона потребує від суддів відповідного письмового оформлення рішень, тобто, значної витрати робочого часу.

В 2002 році у кожного судді летичівського районного суду було не більше 200 офіційних робочих днів з урахуванням вихідних, святкових днів та відпусток.

Отже, теоретично неможливо було виконати ту роботу, яку практично виконав наш суд, умови функціонування якого належними назвати аж ніяк не можна, а слід визнати декларативність статті 130 Конституції України.

В свою чергу, дана проблема породжує відтік високопрофесійних кадрів.

Так, в Летичівському районному суді працює лише дві третини суддів від штатної кількості, і виправляти ситуацію відповідальні за це органи зовсім не поспішають, бо затягнулась вже вона на три роки.

Складається враження, що в цьому криються глобальні інтереси тих політичних сил, які не бажають зміцнення та вдосконалення судової влади.

Варто нагадати, що незалежна судова гілка влади в районі, мабуть, одна з державних установ, яка не має комп’ютерної техніки, автотранспорту, коштів на ремонт приміщень тощо.

Але чи має це відношення до життя пересічних громадян?

Звичайно, що так!

Адже кількість і якість знаходяться у діалектичному протиріччі, тобто, збільшується вірогідність судових помилок, а зменшується можливість громадян швидко захистити свої порушені права і законні інтереси в суді, бо він, не лише через штучну тяганину справ, а й з вини держави, фактично завалений справами.

Члени районного осередку «З’єднання борців «За справедливість», оцінюючи дану ситуацію, вважають за необхідне і суддів рахувати своїми потенційними підзахисними, оскільки їх конституційні права на належні умови праці грубо порушені.

Категорія: З беззаконням суду | Додав: Voytko (06.02.2010)
Переглядів: 668 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 271

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0