ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Вівторок, 27.06.2017, 12:19

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Правозахисна діяльність » З бездіяльністю і беззаконням прокуратури

ПРОКУРОР БАБУНІВ НЕ ЗАХИЩАЄ

ПРОКУРОР БАБУНІВ НЕ ЗАХИЩАЄ

16 березня 2009 року редакція Вісника малозахищених та Рада З’єднання борців “За справедливість” звернулися із скаргою до Генерального прокурора України та до прокурора Хмельницької області на відмову прокурора міста Нетішина захистити інтереси членів ГО ЗБЗС.

Прокурору міста Нетішин Гончаруку В.В. 20.02.09р. вручена заява-скарга борців за справедливість,  з проханням поновити захист інтересів немічних, юридично неграмотних пенсіонерів в справах за позовом прокурора м. Нетішин в їхніх інтересах до ВАТ «Атомремонт»  про стягнення заборгованості по заробітній платі. Отримали відмову.

Просили слізно, ось цитуємо (прізвища бабунь змінимо, щоб зайве не травмувати).

Павленко Н.М.  з Було Н.П. 28 січня 2009 року їздили до Києва шукати трудові книжки, бо хочуть покращити пенсійні нарахування. Знайшли їх, з великим трудом, за адресою вул. Горького будинок 5-б, це приміщення “Укрнафтогаз”. Невідомо чому ТРУДОВІ КНИЖКИ там були, валялися на підлозі, там ще їх валяється, крім їхніх, кажуть жінки. Присутні там люди заявили їм, що нічого не знають і ніякого відношення не мають, хочте беріть. Вони забрали, щоб не пропали - ніхто трудових книжок їм не видавав. У трудових книжках навіть запису про звільнення чи про переведення нема.

Посилення убогості  економічною кризою в Україні, робить не можливим життя для Павленко Н.М.  та Було Н.П., а тому вони не можуть погодитися подарувати злочинцям ВАТ «Атомремонт»  ними чесно зароблених, спасительних за цих умов, боргу по зарплаті і хоч якоїсь добавки до пенсії.

З другого боку, ми не віримо, що відомих по прізвищу керівників підприємства, що повинні розрахуватися з працівниками і мають відповідати за обкрадання кожного працівника, не можливо знайти. Якщо ці, юридично неграмотні пенсіонери змогли найти в Києві свої трудові книжки, то прокуратурі живу відому людину певне знайти по силі. Не підприємство, як таке їх пограбувало на зарплату і пенсію, а конкретні люди. Нам дивно, чому це треба пояснювати прокуратурі?

Адже 9 листопада 2006 року саме прокурор м. Нетішина звернувся до прокурора Святошинського району м. Києва В.Є. Смітюха з листом і зібраними матеріалами по заявах вищеназваних громадян для перевірки. У листі зокрема йдеться про те, що адміністрація ВАТ „Атомремонт” „стягувала із заробітної плати працівників внески до Пенсійного Фонду України, однак вони не сплачувались у ПФУ, в зв’язку з цим порушені права вказаних працівників на перерахунок пенсії. Також не виплачувалась заробітна плата”. Прокурор Нетішина, хоч сам міг це зробити, просив прийняти рішення про наявність чи відсутність ознак злочину в діяльності адміністрації ВАТ „Атомремонт”.

Того ж дня, 9 листопада 2006 року, прокурор В. Гончарук повідомив листами потерпілих громадян про те, що „при отриманні Вашої згоди прокуратурою м. Нетішина будуть підготовлені позовні заяви про стягнення з ВАТ „Атомремонт” заборгованості по заробітній платі”. Зраділи громадяни. Прокурор Святошинського району м. Києва В.Є. Смітюх уже на лист В. Гончарука №477 вих. 07 від 10 квітня 2007 року 22 травня 2007 року надав довідку ВАТ „Атомремонт” про розмір заборгованості по заробітній платі за підписом в.о. головного бухгалтера товариства Н.Г. Матвійчук. Здавалося б, все йде добре. Прокурор м. Нетішина дійсно зробив позов до суду про стягнення заборгованості по зарплаті на користь Павленко Н.М. та Було Н.П.  Та як не дивно суддя Нетішинського міського суду Л.М. Кулеша виносить рішення – 2 лютого 2007 року по справі Н.П. Було, та 22 травня 2007р – по справі Н.М. Павленко: справи „залишити без розгляду”. Мотив: змінена юридична адреса, підприємство зняте з обліку управління ПФУ у Нетішині і перебуває на обліку в управлінні ПФУ Святошинського району м. Києва.

Передувало цьому те, що суддя Л.М. Кулеша запропонувала у своєму кабінеті позивачці Н.П. Було, у зв’язку з такими подіями, написати заяву про залишення позову без розгляду, тому що справу, мовляв, у Нетішині не вирішити. Що Н.П. Було і зробила. Так само поступила і Н.М. Павленко. Жінки далекі від юриспруденції. Але чому написав заяви до суду про залишення позовів без розгляду прокурор м. Нетішина В. Гончарук, залишається загадкою. Незалежно від юридичної адреси відповідача, ст. 110 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу дає право позивачу звертатися з позовом за місцем проживання позивача. Знає це і суддя Л.М. Кулеша. Можливо це зговір прокурора із суддею в угоду відповідачу, бо очевидно, що лиш це стало причиною рішення суду: справи „залишити без розгляду”.

Це змусило нас звернутися з апеляційними скаргами до Апеляційного суду Хмельницької області на вказані ухвали Нетішинського міського суду. Проте апеляційний суд поступив дивно, за однакових обставин одну апеляцію задовольнив, а іншу ні.

Надіслана на новий розгляд справа Павленко не підтримувалася прокуратурою, доки ми на цьому не наполягли. Але врешті решт, суд і прокуратура знайшли як справу (5 травня 2008р) залишити без розгляду, бо наче не можуть знайти відповідача і у цім звинувачують пенсіонерку та ГО ЗБЗС, що ми не знаємо точно де відповідачі.

Ми не могли займатися справою, бо суд і міліція переслідували представника у цій справі Войтка Анатолія, тричі арештовували по одному протоколу, зламали руку, застудили, тож приходилося захищатися; через ці переслідування організація не змогла також знайти собі фінансування для правозахисної діяльності. І не можемо ми без детективів проводити слідчі дії чи дізнання, щоб захистити цих убогих.

Але для цього є прокуратура і цим людям треба жити.

Тому просимо і наполягаємо захистити законні права та інтереси Павленко Н.М.  та Було Н.П, зокрема, по-людськи бути звільненими, розрахованими згідно з законом та із справедливою компенсацією завданої їм шкоди.

Цікаво нам, якби прокурору не заплатити зо два роки зарплати і відібрати 1 гривню від пенсії, він би теж так захищав свої інтереси? Не дивлячись на те, що він мабуть не у такому злиденному становищі, як ці бабуні.

За таких обставин бездіяльності прокуратури, змушені будемо справді звернутися до суду, як нам у відписках часто стали про це нагадувати прокурори. Але позиватимемо обласну прокуратуру, яка повинна забезпечити діяльність прокуратур міст та районів. Будемо гласно аналізувати у судді, дамо на читацький осуд і в Інтернет закон та посадові інструкції  державних службовців прокуратури, чи справді вона така немічна і чи треба нам такої прокуратури, коли вона, навіть двох бабунь захистити не може.

Як це так, що їх дві їдуть до Києва і знаходять трудові книжки, а прокуратура не може знайти тих, хто ці трудові книжки викинув? Чому грабіжники бабунь не ув’язнені ?

Коли у прокурорів совість появиться? Чи ж у Вас матерів не було?

Вимагаємо негайно зупинити беззаконня.

      Анатолій Войтко        Голова Ради ГО ЗБЗС,

Голова редакційної ради  загальнодержавної газети ”Вісник малозахищених”   

Категорія: З бездіяльністю і беззаконням прокуратури | Додав: Voytko (06.02.2010)
Переглядів: 1235 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 272

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0