ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Субота, 24.06.2017, 15:49

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Правозахисна діяльність » З свавіллям міліції

Міліцейське користолюбство за конфіденційність ховається

Міліцейське користолюбство за конфіденційність ховається

(Фейлетон) Атомники 21 грудня в Нетішині День Енергетика святкували. То й хай собі. Тим паче, що журналістів газет „ВМ” та „ГІ” не кликали. А чого ж безгрішних малозахищених кликати туди, де всі захищені великими грошима, які отримують за те, що годують нас радіацією. Тим паче, чого кликати — подія суто виробничого характеру. Нею навіть профком не займався. Адміністрація усе організувала, закликали ЗМІ, які нічого зайвого не покажуть, не напишуть (своїх майже). Поклич тих малозахищених, так вони знову напишуть, що в Славутському районі смертність втричі збільшилася, що в Нетішині ніби половина жінок половину грудей мають, а друга половина (а то й обидві) вирізані від раку. І звідки вони це взяли, ніби хто перевіряв. Це ж мужчин можуть перевірити. А хто знає, може, їм теж половині простати повирізували, а декому то разом із тим відрізали й те, чим в Януковича жбурляли. Усе може бути... Не кликали, та ще й охорону з міліції офіцерську проінструктували: без запрошень нікого не впускати. Дійство відбувається, а непрошені не йдуть. Та під кінець з’явився один. Каже до нього лейтенант-міліціонер: — „Запрошення?” А той: “Нема, але я журналіст, маю намір висвітлити цю подію, треба декого побачити, зафотографувати закриття, показує посвідчення. Лейтенант: — Ні! Так цей журналіст, на мораль став тиснути – Ви ж офіцер міліції, повинні знати, що журналіст вправі бути на будь-якій події без запрошення; забезпечуйте, будь ласка, свободу отримання інформації, а не перешкоджайте. Але офіцер міліції виштовхувати став неслухняного журналіста, а той диктофона дістає. Та міліція в Нетішині, коли захищає інтереси багатогрошової ХАЕС, нічого не боїться. Твердо знає: „Де гроші, – там сила”– Ви, каже офіцер, мене диктофоном не лякайте, пишіть що хочете, не пущу і вийдіть, бо заходити людям заважаєте. Так той все одно не слухає. Так вже ж виходити будуть, каже і так, з включеним диктофоном, черговому міліції телефонує, шукаючи порятунку. Пояснює, так і так – працювати журналісту не дають працівники Ваші – Хто? – Так і я запитую, своє посвідчення показую, а він навіть прізвище називати не хоче. Черговий каже: та що він там, не розуміє, а ну дайте йому трубку. І журналіст просить лейтенанта: Візьміть, будь-ласка, трубку, черговий міліції Вас питає. –А що мені черговий, мене сюди поставили і сказали кого слухати, а я на службі. –Що за служба? В людей, на свято на вході гостинно запрошують, а міліції нема - кличуть, лиш тоді, коли конфлікт якийсь. Чи то вже модно стало, щоб міліція охороняла на святі, як ото з гармат в повітря грішми стріляти, чи так гроші нікуди дівати?  Журналіст знову просить: — Закінчується ж святкування, я не встигну. Черговий у відділку, видно милостивий, каже в слухавці: Ви не переживайте, я зараз зв’яжуся з заступником відділу, він там на святі і керує тим лейтенантом, то все владнає. Постояв, журналіст, почекав — нема. А тут вже й подія закінчилася, народ став виходити з зали та вдягатися в гардеробі. Лейтенант пішов. Що будеш робити о двадцятій годині? Зачекав журналіст між дверима, думав, хоч зловити на виході, кого хотів, та, видно, що для різних людей різні виходи, привітав багатьох, його привітали й собі пішов додому. На другий день дав журналіст журналістські запити-листи на ХАЕС: адміністрації і в профком, і в міліцію...

З профкому одразу відповіли, що вони організацією святкування не займалися. Адміністрація не вважає за потрібне відповідати. На закон, мораль, на читачів газети їй наплювати. А міліція відповіла. Кажуть, що то у них, в міліції, випитують заборонену законом конфіденційну та для службового користування інформацію. Гляди, ще й за шпигунство посадять. І про те, що співробітник не впустив журналіста газет „ВМ” та „ГІ”, кажуть, правильно не пустив, бо то відомчий захід, а про те, чого журналіст прийшов, він не чув, не зрозумів. Прізвища співробітника, що не впускав, не назвали. Правда, заступник начальника Нетішинського МВ УМВС в Хмельницькій області майор міліції Вербець С.Г, з гордістю за себе, написав: мною було дано вказівку співробітникам... нікого не впускати в середину приміщення...

Анатолій Войтко

журналіст

Від редакції.  Цікаво, до яких пір міліція буде такою? Такою, що (на нашу думку) служить навіть незаконно тим, у кого великі гроші, а за народні гроші не хоче законно народу служити, та ще й „глухаря грає” – прикидається, що не розуміє

Тож прохання до прокурора Нетішина: з’ясувати, на скільки законно недочуває міліція... у цім випадку? Кваліфікувати дії міліції у цій події щодо законності. Таке ж прохання до начальника МВ міліції у місті Нетішині, але й додатково ще роз’ясніть: чи справді в міліції вважають, що на відомчі свята, як то: міліції, армії, енергетиків - не треба журналістів впускати?

Категорія: З свавіллям міліції | Додав: Voytko (06.02.2010)
Переглядів: 579 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 272

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0