ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Буття 1

¹ На початку Бог створив Небо та землю.

Звернімо увагу, що це —  початок творення. І не забуваймо Луки 11 : ⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

¹¹ І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.

Звернімо увагу: 1)  не створював, а НАКАЗАВ ЗЕМЛІ ВРОДИТИ, і дике - щоб само розсівало насіння.

¹² І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.

²⁰ І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.

Звернімо увагу: 1)  не створював дрібні істоти, душу живу, і птаство, а повелів воді вироїти.

2) Згадаймо — Псалми 89(90) : ¹ Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід! ² Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог! Звернімо увагу на поступовість подій: перше гори, після витворення землі та світу цього. ³ Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини! Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна... 93(94) : ⁸ Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду? ⁹ Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить? Знову звернімо увагу на поступовість подій: створення вуха, після ока... і так далі  138(139) : ¹³ Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, ¹⁴ Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! ¹⁵ І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! ¹⁶ Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... 2 Петра 3 :  ⁸ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!  І згадаймо — Ісаї 66 : 8 Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом?  Зауважмо, що слово, яке в Біблії як "день”, староєврейською мовою (мовою гебру – іврит, що нею написане П’ятикнижжя Мойсеєве) звучить "йом”, і означає також період, етап. І мова тут явно про шість великих періодів, етапів (образно – "днів”) створення світу. І кожен з цих етапів тривав навіть не тисячі – мільйони й мільярди років. Бо хто виміряв день Господній?... Тобто, процес довгий, навіть тоді, коли Слова застосовані такі, які люди розуміють, як швидкі (наприклад, тепер - означає ось так, як у Івана, довго і ще довше: Івана  12 : 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер. 32 І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.  як бачимо, всіх ще не притягнено).    

²¹ І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.

Звернімо увагу: 1) не створював з нічого дрібні істоти, всяку душу живу плазуючу (початок роду зміїного на землі), і птаство, а створював з тих, що їх вода вже вироїла за їх родом;

2) і навіть  із тих що їх вода вироїла ще не створював душу живу неплазуючу, а створював лише всяку душу живу плазуючу (рід зміїний) і то після, як її вода вироїла.

²² І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!

Звернімо увагу: 1) людина ще не згадується, а плазуюча душа (рід зміїний - Матвія 23:  ³³ О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?) вже створена і благословенна.

2) душ не плазуючих ще не було, але рід плазуючих (рід зміїних) їхнім  множенням (роїнням) вже давали змогу з’явитися не плазуючим душам (з роду зміїного).

 ²⁴ І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.

Звернімо увагу: 1) всяка плазуюча душа вже була створена і блогословена ще з води, а ще не створив на землі не плазуючу живу душу, звірину, а лише доручив землі видати живу душу, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її;

2) худоба, плазуюче, звір і жива душа —  творива різні! Що ж то за жива душа? Серед родів живих душ (не худоби, не плазуючих, не звіра) міг бути  рід людиноподібних і рід людей (з роду зміїного) чи, як у Йова 11 : 12 Тож людина порожняя мудрішає, хоч народжується, як те дике осля! 40 : 15 А ось бегемот, що його Я створив, як тебе… Амоса 3 : 25 Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі, тому вас навіщу за всі ваші провини!  

3) Згадаймо, що фарисеї (і не тільки), які вже йшли каятися і приймати водне хрещення, були ще рід зміїний (Луки 3 : ⁷ А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього? ⁸ Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння. ⁹ Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.), але у Дії 17 : 29 Отож, бувши Божим тим родом... це були ті ж колишні фарисеї (і не тільки) - їхні нащадки з роду зміїного. Бо ж, чи не про це йдеться у Послані до Римлян 11 :  ²⁴ Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

 ²⁵ І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

Звернімо увагу: 1) вчинив звірину, худобу і земне плазуюче після того, як земля видала (з роду зміїного)    живу душу за родом її і плазуюче, після того, як плазуючу душу не земну вже було створено і поблагословенно після вироєння її водою;

2) міг вчинити (з роду зміїного)    рід людиноподібного, бо для кого ж худоба була, адже худоба не звір, сама (без людини) не кожна живе.

Звернімо увагу на послідовність порядку творення життя у віршах  ^{20 – 25} :

1) вода вироїла дрібні істоти, душу живу, і птаство;

2) створив всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її;

3) земля  видала живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її;

4) — вірогідно для живої душі земної вчинив Бог худобу, вірогідно через те, що жива душа земна (рід зміїний)  не спроможна була дати раду земній звірині і  всьому земному плазуючому.

Тобто, як і вода, земля теж спочатку видала а вже після Бог вчинив їх, певне досконалішими. Важливо, що у час коли всяка душа плазуюча була вже створена і благословенна вже, то жива душа не плазуюча була лише: вироїна водою, видана землею і вчинена Богом; а Богом створеної живої душі, крім всякої душі живої плазуючої — ще не було. Не дивно, що змій, під час створення людини(адама) - живої душі, був мудрішим. І не забуваймо Луки 11 : ⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

²⁶ І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.

Звернімо увагу: 1) образом Нашим, подобою Нашою — чи не означає це, що не Сам створював, а закликав створювати ще когось? Якщо й це через те, що Бог – триєдиний, то певне що і до Духа і до Сина (чи до Слова) теж те звернення було; то чи так просто створювалася людина?

2)чи тільки що створеній людині, яка би не була вироїна водою, не видана і не вчинена землею, віддав би Бог під панування все вчинене на землі, яке вже мало створену Богом душу?

3) з вислову – хай панують, видно, що людей було багато, і вони створювалися з іншим, з важливішим для людей (навіть ще тих, котрі без задатку Духу Божого – диких) задумом, по відношенню до всієї звірини, риб,  птаства і плазуючих.

4) але ж людям треба довго ставати досконалими, або хоч спроможними на щось, щоб з образу людини перерости в образ Божий (Ісаї 31 : 3 А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, і разом вони всі погинуть! 1Коринтян 15 :  ⁴⁰ Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним. ⁴⁴ сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. ⁴⁵ Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий. ⁴⁶ Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. ⁴⁷ Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. ⁴⁸ Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. ⁴⁹ І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити. Очевидно, що Адам справді був Бого-подібним, і бажання мав, та спокуса по земному жити перемагала Івана 10 : ^34-35 – див. нижче). І не забуваймо Луки 11 : ⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

²⁷ І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

Звернімо увагу: 1) створена (тут саме так) людина ще не знала: раю, що можна землю порати, плоди вирощувати смачні ..., але певне що зібрати дикий плід, спіле насіння з диких трав для худоби, оволодіти і панувати над ними і над плазуючими вже могла.

2) Це не суперечить Луки 11 : ³⁹ Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди! ⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє? — Отже є два створення. 16 : 8 сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла . Ісаї 22 : ²⁴ І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного! 42 : 5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.  І це не суперечить Єремії 18 : ⁴ І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити. ⁷ Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити, ⁸ та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому. ⁹ А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, ¹⁰ та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його. 27 : 5 Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм...  та й не суперечить Еклізіясту 3 : ¹⁹ бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!... Псалми 104(103) : ³⁰ Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.  та Єзекіїль 14 : ^14-19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину, ²⁰ а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.

3) отже, панування першої людини не лише і не так від її духовного росту було, а найперше  через переваги природної хитрості та кмітливості, якими відбором формував Бог Галатів 2 : 15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган... ; (зауважмо – тут ЯВНО , ЩО Є ДВІ ПРИРОДИ ЛЮДИНИ);

4) образ Божий, якщо досконалий, то не є подобою жінки і чоловіка; тобто людина створена – це була, навіть зовнішня не подоба БОГА у дечому; а врахуйте ще й те, що зліпивши з глини людину, як слоника, ми вже його звемо слоном; але щоб вчинити цю подобу слоном живим, створити, уформувати – певне що треба час, щоб вона стала подібна Богу – Отцю. Вихід 7: 1 І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона.... Псалми 8 : 6 А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його! 7 Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив: 8 худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,    9 птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить! 16 : ¹² Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...¹³ Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного, ¹⁴ від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать. ¹⁵ А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!  48 : ¹³ та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине! ¹⁵ Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них... ²¹ Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине! 88 (89) : ⁷ бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? Ісаї 40 : ¹⁷ Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею. ¹⁸ І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним? 46 : ⁵ До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути? Ісаї 51: ¹² Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?  Ефесян 4 : 22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, 23 та відновлятися духом вашого розуму, 24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди 5 : 1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти    Єремії 49 : ¹⁹ Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть? Єзикіїль 14 : 14 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог. 15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину, 16 той й ці три мужі серед неї, живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням... 17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину, 18 то ці три мужі серед нього, живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони! 19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину, 20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.  Даниїл 3 : ²⁵ Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!   Захарія 12: 8 ... і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними. Филип’ян 2 : ⁶ Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, ⁷ але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Филип’ян 3 : ¹⁹ їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне! ²¹ Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. 1 Хроніки 28 : ⁴ Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем. 1 Коринтян 15 : 45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий. 2 Коринтян 7 : 1 Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху! Матвія 3 : ⁷ Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? 5 : 48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

5) чи ж Отець Небесний має жінку? Чому ж Бог людину створив чоловіком і жінкою? Чи не тому, що людині з природи (насінню зміїному – Буття 3 : 15 Ісая 65 : ⁹ І насіння Я виведу з Якова...) було звично плодитися і розмножатися парами? Зважте, що й сьогодні не багато тих, хто замість жінки обирає Бога і віддається Богу. І це нормально природно, бо й Христос каже, у відповідь на запитання учнів чи женитися то погано, — це слово вміщують не всі, а ті кому дано. А щоб стати мудрими, досконалими, пізнати добро і зло, яке пізнається природно, ми маємо плодитися і множитися з коріння природи, до досконалості — до вродження згори. Початок цьому - Єва( Буття 3 : 15)  а кінець – останній Адам – Дух оживляючий. Ось чому, фарисеї і саддукеї ще рід зміїний, коли їх Бог напоумив христитися, вони ставали з роду зміїного його плодом а після, з його плоду - насінням для Адама і Єви, а після, народившись згори, ставали плодом для Бога – синами Божими. Іншими словами можна сказати так, що рід зміїний аж до доброго  плоду насіння Єви і вродження згори –  це тілесні люди, що мають інше походження (Ісаї 44 : ⁷ ...Я заклав у давнині народ... – зважте, що це не від Адама народ, про який нам відомо з Писання багато, а той, про який у цьому вірші сказано, що ми не знаємо про його закладини), а після – людина богоподібна(вже посаджена до саду Богом), взявши Духа Божого, стає людиною Божою (Дії 17 : 29 Отож, бувши Божим тим родом...), але ще й далі вдосконалюється у святості. З природи жива душа (вироїна водою і видана землею)  людини, теж створеної Богом у давнині, і з неї Ним теж створено народ, але той народ (вихований природою – батьками земними) — знищується (Матвія 15 :  13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.), а з людини, посадженої Ним до саду — вдосконалюється, стає святою, синами Богу Луки 3 : 17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім. Єремії 18 : ⁴ І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити. ⁷ Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити, ⁸ та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому. ⁹ А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити, ¹⁰ та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.