Сила другого народження
Серед тих людей, які живуть на прекрасній планеті Земля, є й такі, що даремно вважають себе живими, будучи в дійсності мертвими. Бо мертві для правди, істинної любові, милосердя і доброти, мертві і глухі до людських проблем, бід, поневірянь — бо мертві для Бога. Щоб не бути, як ті мертві, Слово Боже радить ”народитися згори”, тобто прийняти в себе Боже життя. Яким же чином людина може народитися вдруге? Саме це питання колись поставив
Ісусу Никодим, один із релігійних провідників, який був добрим чоловіком. Ісус дуже ясно розповів Никодиму про шлях до неба. Він сказав: „Ти повинен народитися згори”.(Святе Писання. Євангеліє від Івана, розділ 3, вірш 7. Далі посилання на Писання буде скорочене і матиме такий вигляд – Івана 3:7). Никодим здивувався. Він був дорослою людиною. Як він міг знову народитися? Никодиму було важко це зрозуміти. Щоб пояснити суть сказаного, Ісус мовив: ”Чи чуєш вітер надворі? Ти не в змозі сказати звідки він походить
і куди подує через хвилину. Ти не можеш бачити його, але він справжній. Так само й Дух Святий. Ти не можеш бачити Його, але Він справжній. Він промовляє до людей. Хто слухає Духа Святого і вірить в Бога, виконуючи Його Слово, той є „народженим згори.”
Насінина Божого Слова під дією небесного дощу (Духа Святого), падає в грунт людського серця— росте і кріпне в ньому аж поки не народить спасіння і правду і принесе плоди: любові, радості, миру, довготерпіння, добрості, милосердя, віри, лагідності, здержливості (Галатам 5:22-23). Слово Боже являється живою силою, і здібне зробити ці плоди реальними в нашому житті. В це неважко повірити, якщо побачити, як це виконується в природі.
В маленькій сухій насінині помідора заложена сила, яка здібна виростити стебло, листки, коріння і червоні, соковиті плоди. І хоч ця маленька насінинка не схожа на плантацію помідорів, але ми твердо знаємо, що коли посіємо її в хороший грунт, вчасно поллємо, прополемо, підживимо, і т.д., то цей плід обов’язково появиться. Ісус сказав, що Слово Боже працює по тому ж принципу. Всередині нього є чудотворна сила. Воно являється духовним насінням, яке, будучи посіяне вірою в серце людини, зробить там великі грандіозні
зміни, принесе урожай...Ото ж орімо на цілині, сіймо справедливість не в тернину. Не будьмо народом безумним і безсердечним, який має очі-й не бачить, має вуха-й не чує! Хто не чинить справедливого сирітського суду, не допомагає убогим в їхній справі, переступає міру зла і не спроможний стояти за правду—той нехай не рветься керувати нашою країною і нашим містом, бо люди вже обтяжені неправдою до краю, їм надоїло споживати плід брехні, вони не хочуть лицемірно посміхатись їй в обличчя. Всі маски зірве з кожного
скоро життя. І залишаться оголеними в своїй срамоті ті, що чинять беззаконня. До кого побіжите тоді за поміччю, позбавлені слави можновладці, що грабували сиріт і вдовиць мали за здобич свою, хто говорив порожні слова і клявся фальшиво?
Люди України, що відбувається з нами? Напівмертві чи напівживі ми, напівчесні чи напівбрехливі, напівлюблячі чи напівненавидячі, наполовину наповнені Богом, чи наполовину сатаною? Не може бути довго в житті людини те, що наполовину. Не може жити безболісно в серці людському одночасно світло і темрява, Бог і сатана. Бо задихнемося від такої напруги. Або Бог порятує нас від сатани, або сатана вихопить нас від Бога (вибір завжди за нами).
Тож приложімо зусилля з нашого боку, щоб взяти до рук Біблію, не лише читати, а й виконувати її і зарясніє наша нива добрими плодами. Бо від читання та слухання Слова Божого приходить лише віра, а по вірі через стійкість у Божих постановах— діла правдиві, а після плоди. Тому відкиньмо суперечки, злобу, всяку нечистість та пожадливість і свій маленький замкнений круг лише власного благополуччя. Я бажаю, щоб на сердечних грядках усіх людей (а особливо керівників нашої країни і міста) цвіло їхнє правосуддя не як
гіркий полин беззаконня, і не як будяки амбіцій і свавілля, а як білосніжні ромашки, які приваблюють своєю чистою білизною правди, чи як ніжні незабудки милосердя кольору небес. Впустіть трішки неба в своє серце, щоб Господь зросив ваші сердечні струни прагнення правди й любови своєю небесною росою і справедливість линув вам дощем. Лише тоді пустить пагони виноград щирої непорочної радості і колосиста пшениця достатку і добробуту, а також зацвіте, як маки в житі, ваша совість — піклування про інших людей. „Радість
праведному—правосуддя чинити,—а злочинцеві страх.”(Приповістей 21:15). Тоді не будемо ми більше мандрувати між народами. Бо чим гірша наша квітуча Україна за Італію, Канаду чи Аргентину?..
Любі жителі України! Хай серед Вас все більше стає тих, хто відкриває вікно, щоб повіяв на Вас Божий Дух Правди й любови, щоб і Ви могли вхопити ковток еліксиру життя - стійкості в правді, бо вцьому проявляється любов до Бога, а Він віддасть Вам справедливістю. Це для вас сходить сонце. Це для вас засвічуються зірки на небосхилі. Це для вас розцвітають пахучі квіти кожної весни. Це для вас переливчасто співають птахи. Це для вас
прийшов Христос в цей світ... Тому що Бог любив вас завжди...Відгукніться на Його любов! Не щадіть себе ради Нього, як і Він Себе не пощадив ради вас. Він так довго і терпляче чекає...
|
