ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Понеділок, 23.10.2017, 17:04

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Громадсько-політична діяльність » Духовне збудування особи і суспільства

Скільки медалей в житті людському

Скільки медалей в житті людському

Усім відомий вислів Ісуса Христа: віддайте Богу – Боже, а Кесарю – Кесареве. Кесареве – мається на увазі державне, законне - урядове. За цими настановами повинно йти життя людське і цей шлях привів би нас швидше до Божого царства, в якому повністю правитиме Божа воля, що на благо всім.

Але люди з природи злі духом і, поки він в нас з Божою допомогою не переродиться у Дух Божий, щоб ми жили бажанням піклуватися один про одного і про світ, і про всіх – до тієї пори ми люди живемо ще за двома сторонами медалі. Одна з них (третя) – зло, якому віддаємося, чинячи його і не викорінюючи ненавидячи його, а друга (четверта) – ті, хто від зла терпить.

Що ж робити, щоб швидше перейти від останнього до першого?

“Богу – Боже” – визначає знати все, що наказує Всевишній, чому він вчить через Ісуса Христа, апостолів та пророків, і так поводитися.

“Кесарю – Кесареве” – визначає, що ще багато людей не знають Бога, або не знають його досконало, або знають, але не спроможні ще вільно, не з примусу чинити Волю Божу з радістю на благо собі і людям, і світу, але вже не хочуть жити за дикими правилами. Тому вони, ті, що вже зрозуміли, що якщо жити взагалі без правил співжиття, то на землі воно швидко дійде  взаємо винищення, - придумали закони свої, допоки, які зрозуміліші для людей лінивих чи нездібних до науки Божої. Але впевненіше діють закони злочинні, потрібні для тих, хто видає лиш, що хоче жити за законом, а сам думає, як його обійти, бо не вірить, що Бог все бачить, бо думає, що розумніший за Бога і що сам, за свого розуму, хитрості та сили, вчинить своє життя кращим, за рахунок інших собі подібних. Є й богохульники.

Потерпілі – часто є й другі і треті, а ще більше перші, що живуть по Божому, бо кому більше дано (розуму), з того більше спитається. Бо праведник і святий випробовуються чи є вони непохитні у правді, чи не покоряються неправді, чи люблять Бога більше як себе. А грішні, як грішні – не таке в них випробовування, але за ділами їхніми вони суд тут отримують, а часто від їхніх гріхів страждають і діти, бо діла їхні такими були, що перейшли з гріхом їхнім у майбутнє, а там той гріх їх і знаходить.  

Чому й інші дивуються: за що цій дитині та чи інша біда, вона ж ще не винна. То й добре, що душа невинного забрана, бо це є гарантія, що таку невинну душу вже приймуть у кращий світ. А батькам та тим, хто спостерігає біду, як кару Божу – наука, щоб знали, до чого приводять їхні гріхи. Бо є ж і такі, хто не хоче й про себе дбати, та й наживає смерть собі злом, а не добром, то ж може такий інший і схаменеться, коли довідається, що за нього караються невинні нащадки. Бог каже, що час, коли діти відповідають за батьків минеться, але — ще так.

Тож, для всіх один шлях – спочатку покоритися Богу, визнати, що за нього нема страшнішого, що це Він забирає щоденно багато життів із землі, чи то повінь, чи то ураган, чи катастрофа – усе Його кара за невірство і неслухняність, так саме й вбивство.

При цьому, праведник, до часу, коли Богу угодно, не опускається ніяким покаранням, ні вбивають його, ні алкоголіком не стане, ні скривдить когось, ні красти не буде, ні хабара брати чи давати. – Усякий так, хто прагне бути праведним і не піддається на спокуси. І святий не згине ні при яких нападах зла на нього, доки Бог у визначений час не забере його до себе, бо інакше, як через випробовування смертю, до Бога не потрапив ніхто, навіть Ісус Христос. Проте, Бог показав у Писанні Святому, що й без смерті він із землі може, якщо йому це угодно, забрати.

Отож, хто впокорився і став слухняним Богу, того чекає наука Його з Біблії, а як навчиться хто чому, то й у тому випробовується, бо що ж толку, що сатана все знав, що написано, якщо діяв не так, як треба вибрати людині у даних обставинах за Духом Божим.

Людина, навчена Святому Писанню, повинна вміти, як Христос, навіть після сорока днів голодування, відмовитися з’їсти хліба від сатани, який дає його з’їсти лише для того, щоб після, за це просити та вимагати від людини віддяки такої, якої він (сатана) хоче. А це вже не по Божому, ось чому людина у подібних випробуваннях повинна набути собі ще й твердість духу, щоб він став у людині Духом Божим.

Хай Вас Бог благословить і я благословляю.

Слуга Божий –

Анатолій Войтко.

Категорія: Духовне збудування особи і суспільства | Додав: Voytko (05.02.2010)
Переглядів: 373 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Категорії розділу

Листи-запрошення до співпраці [3]
В категорії представленні листи і звернення борців до різних установ, політичних партій та громадських організацій, посадових осіб, з пропозиціями співпраці, а також вищевказаних осіб до ГО ЗБЗС.
Політика держави не народна [4]
Яка громадськість змінить життя на краще [10]
Громадські Пропозиції змін Конституції України — гарантія зникнення беззаконня і корупції [18]
Духовне збудування особи і суспільства [77]
Громадський контроль влади, експертиза дій влади [3]

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 272

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0