Що таємного у штрафах влади? - Політика держави не народна - Громадсько-політична діяльність - Каталог статей - Вісник Малозахищених

ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Вівторок, 17.01.2017, 04:48

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Громадсько-політична діяльність » Політика держави не народна

Що таємного у штрафах влади?

Від редакції (За додатковою інформацією звертайтеся: zakharove@gmail.com, 8 057 700 67 71 ). Завдяки Громадській кампанії, організованої Харківською правозахисною групою (ХПГ) і Альянсом «Майдан», спрямованої проти незаконної практики засекречування, мала успіх: Міністерство юстиції визнало її незаконною і заборонило використовувати грифи обмеження доступу «опублікуванню не підлягає» та «не для друку». У березні 2008 року уряд прийняв рішення про зняття незаконної позначки “не для друку” з 1410 актів, виданих протягом 1991-2005 рр. Міністерство юстиції розсекретило 1015 документів з них, а решті надало гриф ДСК.

ХПГ виявлені засекречення розділила на чотири групи: корупційні дії; різноманітні пільги та преференції для вищих посадових осіб; кулуарні політичні домовленості; перспективні плани розвитку різних галузей економіки чи інші документи, які стосуються державних інвестицій. Запитання очевидне і просте — якщо в тих актах нема нічого незаконного, то нащо їх приховувати?

Ось назви лише деяких документів:

Про пенсійне забезпечення окремих категорій посадових осіб; Про перерахунок пенсії колишнім заступникам керівників центральних органів виконавчої влади; Про передачу автомобілів; Про умови оплати праці вищих посадових осіб України та членів Кабінету Міністрів України; Про вдосконалення умов праці працівників закордонних дипломатичних установ України; Про реєстрацію автомобіля марки BMW-730; Про митне оформлення та державну реєстрацію транспортних засобів; Про відрядження генерала внутрішньої служби Кравченка Ю.Ф. до Міжрегіональної академії управління персоналом; Деякі питання оплати праці суддів; Деякі питання оплати праці прокурорів і слідчих органів прокуратури; Про передачу Державному управлінню справами повноважень з управління пакетом акцій ВАТ «Готель «Дніпро»;  Про передачу конфіскованих за рішенням суду транспортних засобів; Про передачу об’єктів оздоровчого призначення;

А Секретаріат Президента відмовився розкрити хоча б назви нормативних актів з грифом «опублікуванню не підлягає», ухвалених до 2005 року (35 з 44 актів Президента України з грифом «опублікуванню не підлягає», ухвалених 2005 року, були розсекречені, решті наданий гриф ДСК). Тому, на думку ХПГ і нашу, одним із завдань громадськості у сфері боротьби з корупцією є — примусити Секретаріат Президента розкрити документи, для яких застосовувався цей гриф.

Не хоче розкривати свої акти з незаконними грифами і Верховна Рада України. Саме її актами затверджувалися державні програмні документи, які визначають стратегію розвитку паливно-енергетичного комплексу України, але зміст деяких з них так і залишився невідомим. У той час, коли ці питання викликають дедалі жвавіший інтерес громадськості, є темою численних резонансних публікацій у ЗМІ та передвиборчої політичної полеміки, держава досі не створила механізмів достатньої відкритості та громадської участі у розробленні базових стратегічних рішень з розвитку паливно-енергетичного комплексу та забезпечення енергетичної безпеки України.

Уряд відмовляється повідомити назви актів з грифом ДСК, виданих, починаючи з 2005 року, що унеможливлює належний громадський контроль. В сукупності з відсутністю Зводу відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, це призводить до непередбачуваності у відповіді на питання: чи належать певні відомості до інформації з обмеженим доступом. А це вже означає фактичну наявність цензури: журналісти будуть сумніватися, чи не отримують вони за оприлюднення якихось відомостей відповідне покарання, передбачене законом. Тому було вирішено спробувати отримати переліки відомостей, для яких застосовується гриф ДСК, складені у відповідності з Інструкцією №1893. З цією метою було надіслано інформаційні запити про надання переліків відомостей, віднесених до конфіденційної інформації. В результаті 69 органів влади надали складені ними переліки, 14 — відмовилися. Це Кабінет міністрів України, Держкомтелебачення, Генеральна прокуратура, Міністерство охорони здоров’я, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата, Міністерство аграрної політики, Міністерство транспорту, Міністерство палива та енергетики, Держспоживстандарт, Національне космічне агентство, Національний банк, Державне управління справами (останнє також відмовило у наданні повного і актуального тексту Положення “Про державне управління справами”, затвердженого указом Президента Л.Кучми з незаконним грифом “опублікуванню не підлягає”, — з цього приводу подано відповідний інформаційний запит про надання вказаного Положення). Водночас слід зауважити, що переліки конфіденційної інформації, які діють в Генеральній прокуратурі, Міністерстві палива та енергетики та Міністерстві аграрної політики доступні в комп’ютерній правовій системі „Ліга: Закон”.

Навіть побіжний огляд отриманих матеріалів дає підстави для таких висновків: а) єдиний державний підхід до питання оприлюднення чи неоприлюднення переліків конфіденційної інформації відсутній; б) координація щодо питання, до якої інформації необхідно обмежувати доступ, відсутня — так, кількість позицій в переліках, складених обласними державними адміністраціями коливається від 18 (Івано-Франківська, Київська ОДА) до 136 (Кіровоградська ОДА); в) деякі випадки обмеження доступу до інформації є вочевидь незаконними, як, наприклад, внесення до переліку відомостей стосовно порушення Закону “Про інформацію” (Донецька ОДА), можливість голів ОДА волюнтаристські відносити до категорії “ДСК” інформацію за межами затвердженого переліку (Тернопільська ОДА, Чернігівська ОДА), тощо.

До всіх 14 “відмовників” подано відповідні позови до Окружного адміністративного суду м. Києва. Позови щодо захисту права на інформацію подано також до Верховної Ради України (ненадання інформації на запит про суми, виділені на т.зв. “оздоровлення депутатів”), до Секретаріату Президента України (ненадання текстів указів та інших актів, виданих Президентами України до 2005 року з незаконним грифом „опублікуванню не підлягає”), до Кабінету Міністрів України (неповідомлення назв актів під грифом “ДСК”, виданих урядом з 2005 року).

ХПГ розробила також законопроект про зміни та доповнення до Закону «Про інформацію», який унеможливлює названі порушення свободи інформації.

Ця робота виконана ними в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна».

 

Категорія: Політика держави не народна | Додав: Voytko (04.02.2010)
Переглядів: 330 | Рейтинг: 2.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Категорії розділу

Листи-запрошення до співпраці [3]
В категорії представленні листи і звернення борців до різних установ, політичних партій та громадських організацій, посадових осіб, з пропозиціями співпраці, а також вищевказаних осіб до ГО ЗБЗС.
Політика держави не народна [4]
Яка громадськість змінить життя на краще [10]
Громадські Пропозиції змін Конституції України — гарантія зникнення беззаконня і корупції [18]
Духовне збудування особи і суспільства [77]
Громадський контроль влади, експертиза дій влади [3]

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 271

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0