ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Понеділок, 11.12.2017, 03:58

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

Головна » 2011 » Червень » 7 » ШЛЯХЕТНІ
19:35
ШЛЯХЕТНІ
     Дії 17 :11 Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.
     1 Коринтян 1 : 21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. 22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, 23 а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство, 24 а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість! 25 Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей! 26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, 29 так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. 30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, 31 щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!
     Амос 6 : 1 Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім! 2 Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю? 3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте! 4 Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори. 
     Даниїл 1 : 3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду, 4 юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв. 5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям. 6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. 7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім’я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо. 8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися. 9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.
     Єремія 27 : 20 що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму. 39 : 6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...
     Iсая 32 : 1 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям. 2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі... 3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають! 4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно. 5 Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний, 6 бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого! 7 А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право, 8 а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному. 34 : 12 Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
     Еклізіясту 10 : 17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п’яниці! 18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах. Приповістей 
     Соломонових 8 : 5 Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! 6 Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. 7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. 8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійствай лукавства. 9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання. 10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота: 11 ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! 12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. 13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста! 14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене. 15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. 16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді. 17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! 18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: 19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! 20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, 21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці! 10 : 23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній. 24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться. 25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу. 26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає. 27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться. 28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине. 29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям. 17 : 7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива. 8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. 11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. 12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його. 13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому. 26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість! 25 : 4 Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина, 5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його. 6 Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій, 7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої. 8 Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній? 9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого, 10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя. 11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. 12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота цемудрий картач для уважного уха. 13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє. 14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
     Псалми 15 : 2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі! 3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
     Неемія 4 : 8 І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші! 13 І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного. 14 Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас! 15 І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір. 16 Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю. 17 І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своємустегні. 5 : 1 І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв. 2 І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо! 3 І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді! 4 І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники. 5 А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим... 6 І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова! 7 А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори. 8 І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам? І мовчали вони, і не знаходили слова... 9 І сказав я: Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів? 10 Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг! 11 Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них! 12 І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш! І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим сло вом. 13 Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній! І сказали всі збори: Амінь! І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом. 6 : 17 Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них. 7 : 5 І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке 10 : 30 зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його З інших джерел У 1929 році Хосе Ортеґа-і-Ґасет, спираючись на теоретичні розробки Т. Карлейля, Р. Вагнера та Ф. Ніцше, одним з перших діагностує феномен масовости суспільства та пропонує «найрадикальніший поділ людства» на дві групи: тих, хто суворий та вимогливий щодо себе самого, хто бере на себе працю і обов’язок, і тих, хто схильний до потурання собі, до самозакоханості, хто живе без зусиль, не прагнучи самовдосконалення і пливучи за течією. Таким чином Ортеґа-і-Ґасет вперше окреслює розуміння того, що спадкова еліта у сучасному йому суспільстві не можлива. Натомість шляхта (від шляхетність), як він її визначає, – це завоювання. «Для мене шляхетність – це синонім напруженого життя, що постійно прагне перевершити себе, пориватися від старих досягнень до намічених обов’язків і вимог». Шляхетне життя філософ протиставляє інертному життю, що статично замикається у собі, приречене на вічну нерухомість. Власне, це є існування, що користується загальними правами, як правами «людини і громадянина», що є пасивною власністю, чистою користю і вигодою. Усвідомлення своїх прав є гарантом успішного існування у суспільстві, які дістаються кожній людині при народженні і не вимагають від неї жодних зусиль. "посполитий”, "Словник української мови” Бориса Грінченка подає як "простий, простонародний”, а також "селянин”. Слова теж дуже близькі до цього поняття — "міщанин” і "обиватель” більше вживають у російській мові для чиновництва найвищого ешелону української політики найвищим кайфом є приниження простої людини. Це приниження у можновладців стало навіть своєрідним видом спорту, і вони залюбки хизуються один перед одним тим, як вони "опустили” якогось рядового мента, швейцара чи звичайного прохача. Тому дуже влучне народне прислів’я каже, що немає гірше, як з Івана пана, а з Марійки — добродійки. Означення "рагуль”, що, нагадую, не є означенням національним чи соціальним, найбільше збігається з означенням "плебей”, яке протилежне до людини шляхетної якщо не за своїм походженням, то принаймні за духом. Рагульській пихатості протистоїть природна простота і благородство шляхетних. Для благородної людини метою життя є робити добро, переборюючи труднощі, для рагуля — робити зло, уникаючи небезпек. Донька багатого підприємця, молода албанська дівчина стає Матір’ю Терезою, а після її смерті залишилися усього два сарі, сандалі, парасолька і вервиця. Королева Єлизавета ІІ під час Другої світової війни, будучи ще тоді принцесою, збирала і розбирала мотор військової вантажівки, а також шила рукавички для англійських солдатів. Рідні сестри російського царя Миколи ІІ, великі княжни, під час Першої світової війни були простими санітарками і виносили під кулями поранених з поля бою в Галичині. Це життя людей шляхетних. Шведська принцеса Софія і британський принц Вільям мріють поїхати до Нігерії, щоб боротися зі СНІДом, і ми віримо у щирість їхніх намірів, тому що вони люди благородні. Також ні в кого не виникає сумнівів, що Олена Франчук бореться зі СНІДом лише "для понта”, і її, на відміну від принцеси Софії, дуже важко уявити десь у джунглях схиленою над невиліковно хворим негром. Шляхетність і нешляхетність розрізнити неважко. Люди шляхетні безстрашно йдуть назустріч небезпеці і вмирають десь у полі, захищаючи свою країну чи рятуючи життя людей. Наші ж рагулі-плебеї, високі чиновники, одразу ж після Чорнобильської аварії відсилають своїх діток до Криму в "Артек”, а самі ховаються від радіації. Людина шляхетна, на відміну від рагуля, зазвичай є безпорадною і необізнаною у практичних життєвих ситуаціях, тому що її висока духовність заважає зробити правильні кроки у боротьбі за виживання. Рагуль же завжди інтуїтивно добре обізнаний з правилами гри суворої реальності і ніколи не потрапить у халепу там, де треба "стіну пробивати чолом”. Рагуль у боротьбі за місце під сонцем виявляє феноменальний, майже комп’ютерний прагматизм, і кожний його крок, кожне слово і кожна дія спрямовані на досягнення практичного успіху. Рагуль, надуривши продавця на лотку на одну гривню, тішитиметься цьому цілий день. Його соціальні рефлекси дивують чіткою функціональністю, яка дорівнює реагуванню амеби на світло. Він сповідує моральні принципи лише там і настільки, де і наскільки це потрібно для досягнення його примітивної мети. Характерною рисою рагуля є невдячність, тому що вона не вписується у схему "віддавати лише тоді, коли це має практичну вигоду”. Рагуль досконало володіє мистецтвом підступу і лицемірства. У рагуля майже цілковито атрофоване почуття гумору, він "не в’їжджає” не лише у витончені анекдоти, а навіть у пересічні. У нього є свій гумор, у який "не в’їжджає” вже будь-хто інший. Як наслідок — неадекватна реакція на найменший гумор щодо нього самого. Те, що викликає поблажливу усмішку в людини витонченої і шляхетної, в рагуля викликає цілковите несприйняття і ворожість. Рагуль ображається з будь-якого приводу і дуже болісно реагує на все те, що хоча би найменше зачіпає його "дорогоцінну” особу. Звідси його злопам’ятство і невміння вибачати. Оскільки рагуль є людиною практичною, то для нього цілком чужими є такі речі, як духовність та інтелект. Тому в нього майже нульовий моральний та інтелектуальний рівні, які проте деколи поєднуються з феноменальним знанням практичного життя, побутової культури та етикету. Зовнішня охайність, естетичний смак в одязі, бонтон у спілкуванні рагуля різко контрастує з його абсолютною внутрішньою спустошеністю. І ще одна безпомилкова ознака рагуля, якої він ніколи не в змозі позбутися, — примітивна, кострубата, недосконала мова, засмічена русизмами, якщо це українець, або граматичними помилками та матом, якщо це росіянин, єврей чи будь-хто інший. І, напевно, останнє і найважливіше: людина шляхетна ніколи не образить будь-якої людини, і тому той, хто когось називає "рагулем”, насправді і є тим рагулем. Ілько ЛЕМКО Джерело: Поступ
Переглядів: 754 | Додав: Voytko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Чи можливо знищити корупцію в Україні демократичними методами?
Всего ответов: 272

Статистика


Онлайн всьго: 1
Гоcті: 1
Користувачів: 0