Стаття 1.
Україна є республікою — громадянського суспільства (де правлять праведні громадяни (Народ), у
яких влада на службі), суверенна і незалежна,
демократична, соціальна, правова, побожна, з єдиним громадянством на всій її території держава. Територія
України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Столицею України
є місто Київ.
Праведний той – хто любить і живе Правдою, справедливо та ненавидить зло (неправду...).
Народ Божий (Народ) – народ праведний, сини слухняні Господу, що чинять наради, які від Бога, і складають умови лиш за духом Бога, щоб не додати гріх на гріх, що не йдуть на поклін до інших країн, але Божих уст питають, не йдуть захисту у інших шукати, чи сховатися в їхній тіні, щоб не став соромом захист отой, а ховання у тіні за ганьбу.
Стаття 2. Українець — людина, яка (незалежно від мешкання і національного походження) вважає себе українцем, піклується про Україну, щоб була Божою, українською, благополучною, із здоровим довкіллям та про українців, щоб були Божими, заможними й здоровими; діти українця, також мешканці України, які не є українцями, але мають громадянство України, та психічно хворі і осуджені мешканці України — не є українцями, а громадянами України.
Стаття 13. Народ здійснює владу А) безпосередньо:
- обирає мудрих праведних шляхетних на службу собі, керуючись Конституцією і Законом України про вибори, депутатами рад для законодавчої влади, а вони, для урядування суспільством, обирають на службу Народу з посеред себе Президента прав Народу і, згідно Конституції України, призначають на службу Народу та (чи) затверджують всеукраїнську виконавчу владу, голів Верховного Суду, Національного банку та Прокурора України;
- обирає на службу Народу, у порядку визначеному Конституцією України, чесних праведних керівників нижчого рівня державних служб (в т.ч. і суду, і міліції, і прокурорів, і інших правоохоронних, і інших державних служб (БТІ, ПФУ, СЗ, ЦЗ...); керівників обласного та всеукраїнського рівнів обирають (не з числа обраних керівників нижчого рівня) загальні збори фахівців нижчого рівня;
- через референдум та інші форми безпосередньої демократії у інших випадках, встановлених Конституцією України;
Б) опосередковано, у порядку встановленому законом через:
- Президента України - Президента прав Народу;
- ради депутатів;
- органи та посадових осіб державної влади;
- органи самоврядування.
Радам депутатів, в порядку встановленому Конституцією та законами України, підконтрольні органи державної влади та підвладні органи місцевого самоврядування в межах їхніх статутів.
Самоврядування визначається статутами громад та їх підрозділів, що відповідають вимогам Конституції України і її принципам.
Стаття 14. Державна влада в Україні на службі в Народу України і громадянського суспільства, поділена і розмежована на законодавчу, виконавчу та судову, і здійснюється на засадах відданого служіння кожної праведному Народу України.
1. Служіння не Народу, а лише владі – тяжкий злочин проти Народу України.
2. Влада має обов’язок контролювати законність дій і бездіяльності в життю держави і суспільства в межах службового обов’язку, але не вправі створювати контролюючі органи у структурах влади.
3. Контроль за діяльністю влади належить насамперед Народу України, тому контролюючі громадські (не державні) органи не можуть бути підпорядкованими органам державної влади.
4. Президент, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в інтересах громадянського суспільства.
5. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
6. Кожному гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України та суд безпосередньо на підставі Конституції України.
Стаття 35. Суспільне життя в державі Україна ґрунтується на засадах: відкритості і прозорості влади, насамперед її чесності і негайної відповідальності перед законом за беззаконня та інше суспільно небезпечне зло на принципах: справедливого правосуддя, що здійснюється чистими перед людьми та перед Богом суддями; будови особи і суспільства високодуховними (амністія чи інше милосердя не можуть застосовуватися до людини непокаянної у її злочині прилюдно та до тих, хто сам був немилосердним до інших); політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Стаття 46.
2. Прокуратуру України очолює Прокурор України, який, згідно цієї Конституції, обирається Народом України та звільняється з посади Президентом України, також втрачає право бути Прокурором України у інших випадках, встановлених цією Конституцією.
3. Верховна Рада України може висловити недовіру Прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
4. Народ вправі ініціювати відставку Прокурора України за беззаконня та корупцію в Україні, через референдум у встановленому цією Конституцією порядку.
5. Строк повноважень Прокурора України — не більше трьох років підряд.
Стаття 60. Правосуддя здійснюють, обрані за правилами цієї статі та ст. ст. 10, 71, 81, 85 Конституції України, судді а, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Може здійснюватися, за згодою сторін, суддями третейських судів.
1. Досудовий розгляд справ духовно-громадськими правозахисними організаціями, за бажанням сторін, можливий в порядку частин 1 та 8 ст. 47 цієї Конституції, але не є судом і не має юридичного наслідку.
2. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
3. На посаду судді може бути обраний, рекомендований відповідною Радою Церков, спільно з громадською радою або правозахисною організацією, яка має позитивний досвід захисту прав особи, у судових справах з державними органами та їхніми посадовими особами, громадянин України, який боїться Всевишнього Бога, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту, позитивний досвід захисту прав особи у справах з державними органами та їхніми посадовими особами і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
4. Спеціалізованими суддями судів можуть бути особи, які мають відповідну фахову підготовку. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
5. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в
порядку, встановленому законом.
6.
Очолює орган державної влади – суд, голова Верховного
Суду України, який обирається та звільняється Верховною Радою України, кожного чергового
скликання, з чотирьох голів обласних апеляційних судів, що мають найменше
скасованих судових рішень.
Стаття 63. Політичній силі, яка не на 100% виконала (за результатами аналізу, виконаного незалежними міжнародними експертними організаціями, визначеними законом повноважними для такого аналізу) передвиборчі обіцянки, на наступних виборах, від результатів голосування, віднімаються набрані нею голоси, у відсотку недовиконання обіцянок. Політична сила, яка не виконала 50% обіцянок передвиборчих та (або) не виконала, вже під час її владування, цілеспрямовано і стовідсотково законів, які видала, щоб вирішити негаразди і клопоти виборців – громадян різних статусів — втрачає право на існування. Майно, у визначеному законом порядку, переходить у власність народу, тим силам, які виконали обіцянки.
Об’єднання громадян (в т.ч. політичне), в якому без поважних причин не забезпечене виконання статутних зобов’язань об’єднання перед більш як одним членом об’єднання, втрачає право на існування, а якщо таке невиконання мало негативні наслідки, то його засновники чи ті, хто очолює таке об’єднання, компенсують, у встановленому законом порядку, шкоду, заподіяну чесному і щирому члену об’єднання.
Стаття 65. Кожен депутат звітується перед виборцем не менше як раз на рік з конкретного питання, за яке цей депутат відповідає (згідно поставлених виборцями завдань). Якщо діяльність депутата задовільною не визнано, то він повинен бути переобраним.
Стаття 66. Ради депутатів виконують завдання виборців — контролюють виконавчу владу відповідного рівня. В межах територіальної одиниці, контролюють також діяльність усіх рівнів правоохоронних органів та судів. Але не втручаючись у діяльність, а тільки щодо відповідності діяльності вимогам Конституції України, згідно окремої методики. Точно так підконтрольні ради депутатів двом іншим (виконавчій та судовій при виконані ними своїх службових обов’язків) гілкам влади і ті одна одній.
Стаття 67. Постійно діючих перших осіб – керівників рад (територіальних одиниць), нема. Секретаріат рад, очолюваний секретарем, виконує доручення рад.
Головування на засіданнях рад (крім Верховної) депутатів і представництво рад між засіданнями, здійснюється депутатами почергово від засідання до засідання.
Стаття 68. Секретар обирається депутатами двічі, вдруге – всередині між черговими виборами, але може переобратися і при потребі, на вимогу не менше половини депутатського складу.
Стаття 69. У виконавчих комітетах виборних органів усіх рівнів не повинно бути членами : „за посадою” керівників профільного підрозділу органу державної влади, але повинні бути (за наявності) представники від громадськості, яка причетна до вирішення подібних питань; навпаки виконком, сам і спільно з громадськістю, контролює керівника.
Стаття 70. Державна влада (в т.ч. правоохоронних органів і суду) може бути підконтрольна, у встановлених законом межах і порядку, лише тій громадськості, представники якої не входять до державних владних структур. Органи влади звітуються за свою діяльність територіальній громаді, у порядку і у терміни визначені законом.
Стаття 71. В територіальних органах керівників правоохоронних органів, судів і суддів обирають виборці місцевості, де має працювати керівник (суддя), на встановлений законом термін, але не більше, як на чотири роки. Щорічно керівник (суддя) звітується. Якщо не звітувався або результати його діяльності визнано виборцями незадовільними, то керівника (суддю) переобирають достроково.
Стаття 72. Керівників державних установ не правоохоронних органів обирають галузеві загальні збори, строком на 2 роки, з правом переобрання не раніш, як через два роки роботи в галузі не на керівній посаді (якщо працював на керівній посаді, то правом нового обрання володіє не раніше як через 5 років).
Керівник звітується загальним зборам щорічно. Незадовільний звіт позбавляє керівника посади, з призначенням виборів іншого. На час перевиборів керує тимчасова комісія обрана загальними зборами громадської правоохоронної організації працівників підприємства
Стаття 73. Посадовець (державний службовець) втрачає право займатися діяльністю за тим фахом (спеціальністю), за яким працює у основній і спорідненій галузях, якщо за півтора року календарного часу правомірно скасовані його два рішення (з тих, які він колись приймав чи виносив); якщо він уже на пенсії, то втрачає право на пенсію державного службовця; у галузі, в якій він працював, не вправі працювати його діти та внуки.
Стаття 74. Керівник (чи то обраний, чи то призначений) втрачає право займати керівну посаду назавжди, якщо за два роки керування не покращив (згідно встановлених законодавством показників) життя тих, хто його вибирав чи підлеглих.
Стаття 75. Уряд, депутати Верховної Ради України та Президент України, також їхні діти та внуки — позбавляються права займати будь-які керівні посади назавжди і право на пенсію державного службовця, якщо за два роки перебування на посадах не забезпечене зменшення безробіття, захворюваності, смертності не за віком.
Стаття 76. Посадова особа (державний службовець) позбавляється права займати керівні посади, бути обраним та право на пенсію державного службовця, якщо застосовував один закон або його окрему норму протилежно за однакових обставин. Керівник такої посадової особи, якщо не притягнув до відповідальності, відповідно тяжкості проступку (злочину), то також позбавляється цих прав. Незалежно від того чи справа, протилежного застосування норм закону, має чи ні негативні наслідки для інших осіб чи держави, то якщо посадова особа керівник, порушується кримінальна справа. Відповідальність по такій справі — обов’язкова, з позбавленням волі на встановлений кримінальним кодексом України термін, але не менше як рік.
Стаття 78. Державний службовець, який повинен за законом захищати особу від неконституційного поводження з нею, але перешкоджав здійсненню її права, передбаченого Конституцією України, чи причетний до перешкоджання, чи до незабезпечення вичерпного або необхідного застосування вимог законодавства, — позбавляється права на зайняття посад у державних та виборних органах і карається у встановленому Кримінальним Кодексом порядку; причетність будь-кого з влади до перешкоджання розкриттю такого злочину, тягне за собою покарання рівне покаранню винного у його скоєні та позбавлення права на державну пенсію.
Зарплата і соціальний захист державних службовців повинні на пряму залежати від якості ставлення до народу, якому їх найняли служити.
Стаття 79. Правом недоторканості в Україні не може володіти жодна особа, яка скоїла злочин, правопорушення, вчинила неправомірну дію чи бездіяльність. Навпаки, відповідальність більша. Встановлені законом мінімальні норми відповідальності для громадянина, — не застосовуються до керівників, народних депутатів та до суддів; стягнення з органу державної влади майнової та немайнової шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб органу чи (та) самим органом, здійснюється з зарплати керівництва органу у відсотках, які збільшуються відповідно займаній посаді за чітко встановленими законом коефіцієнтами.
Стаття 94. Скасування Закону України, чи окремих пунктів, так саме підзаконних актів прирівняних до Закону України, а також внесення змін до них – позбавляє ту партію, яка голосувала за їхнє прийняття, тієї кількості (у відсотках) депутатів у Верховній Раді України, що відповідна відсотку відданих голосів за цей закон чи пункт. Займають їхнє місце колишні кандидати у депутати (наступні за кількістю відданих за них голосів, але від тих партій, які голосували проти скасованого закону чи пункту).
Якщо за квартал жоден Закон України не скасовано чи (при наявності запропонованих до розгляду) не внесено змін стільки, що кількість депутатів від партій у Верховній Раді України не зазнала за квартал змін, то така Рада не працювала, а тому вважається розпущеною.
Стаття 106. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування або (за бажанням виборця) відкритого голосування.
Стаття 107. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Кожен виборець має право знати конкретного депутата, який захищатиме його права і законі інтереси, але й має право звернення до будь-якого іншого депутата.
Народ України може помилитись в своєму виборі а тому (і у випадках крім вирішеному у ст. 95 цієї Конституції) залишає за собою право в будь-який час відкликати свого обранця і на його місце шляхом перевиборів, у встановленому законом порядку, обрати іншого.
Стаття 108. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення двадцяти років, якщо вони не навчаються на денній формі навчання.
Стаття 109. Не приймають участь у виборах.
1. Обвинувачені та осуджені за тяжкі злочини вдруге;
2. Осуджені за наклеп, обман, шахрайство та недостовірну інформацію, що мала негативні наслідки.
3. Позбавляються виборчих прав на період недуги: наркотично залежні, токсикомани, хворі на алкоголізм, сексуально збоченні і ґвалтівники та психічно недієздатні, яких визнано судом недієздатними.
4. Громадяни, яких стосується встановлене ст. ст. 99, 171 цієї Конституції.
5. І інші – нечестивий статус яких чітко визначається законом про вибори.
Стаття 110. Не вправі претендувати на вищі посади в державі.
1. Хто подав ідею або причетний до збільшення комусь зарплати чи пенсії більш ніж у 10 раз за середню по країні, або пільг, що принижують гідність інших не менш шанованих суспільством громадян. Хто зберігає вклади за кордоном на суму більше десяти тисяч євро, або має бізнес, більш як на десять тисяч євро прибутку в рік — в одній країні; також, якщо зберігає вклади або має бізнес за кордоном більш як в двох країнах. Хто не задекларував доходів і видатків своїх і сім’ї.
2. Хто на керівній посаді був причетний до зниження притоку інвестицій в Україну чи до зменшення державного фінансування організацій громадянського суспільства.
3. Хто оскаржував у суді невинну особу або громадського активіста чи журналіста, якщо не доказав їхньої вини.
4. Рецидивіст, злочинець.
5. Хто проти громадянського чи високодуховного суспільства в Україні.
6. Хто проти незалежності чи соборності України.
7. Нащадки (до внуків) батьків, які займали керівні посади в органах державної влади і понесли, за порушення Конституції України Божої, кримінальну відповідальність, та (або) втрачали право займати керівні посади за порушення цієї Конституції.
Стаття 111. Громадські організації, які здійснюють захист прав малозахищених (утискуваних у правах, свободах та законних інтересах) і малозабезпечених володіють виборчим правом нарівні з політичними партіями, а також правами профспілок та благодійних організацій, необхідних для здійснення захисту.
Стаття 127. Громадяни, з правом голосу, мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.Стаття 171. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
У виборних органах не можуть працювати громадяни, які входять до числа осіб з капіталом більшим за 60% від капіталу середнього підприємця тієї місцевості, де обертаються його гроші.
Стаття 198. Верховна Рада України — законодавча влада. Склад - 280 (орієнтовно - по 9 від обласних територіальних одиниць і по 3 на кожний мільйон населення в містах – самостійних територіальних одиницях) народних депутатів України.
Стаття 199. Народним депутатом України може бути обрано праведного і порядного громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти трьох років, має право голосу, згідно ст. ст. 108-110, не має обмежень визначених цією Конституцією, проживає в Україні протягом останніх п'яти років і не був у конфлікті проти України.
Стаття 200. Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється цією Конституцією та законом про вибори. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України.
Стаття 201. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Стаття 202. Обраний депутат втрачає право бути ним, якщо проявив не вірність Україні, не вичерпно діяв, коли треба було обороняти суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, порушив Конституцію чи закони України, не виконував своїх обов'язків, або діяв в інтересах своїх виборців не діючи в інтересах всього народу України.
Стаття 203. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень Верховної Ради України чотири роки. Також повноваження Верховної Ради України припиняються, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не розпочалися.
var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }
