Матвій 6 : 24 ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні (грошолюбству).
Марко 4 : 19 але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. 24 ... якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам. 10 : 24 як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! 25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
Лука 1 : 51 розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! - 53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! 6 : 24 горе вам багатіям, бо втіху свою ви вже маєте; 12 : 13-... Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною. 14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника? 15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. - 20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... 21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. 22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. 23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. - 34 16 : 1 оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його. 2 І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити. 3 І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.4 Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. 5 І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму? 6 А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п’ятдесят. 7 А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят. 8 І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. 9 І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.10 Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий. 11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить? 12 І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть? 13 Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні (грошолюбству) служити! 11 : 33
2Коринтян 8 : 2,7 9 : 8-11 щоб... збагачувалися всяким добрим учинком; 12 : 15 життя чоловіка не залежить від достатку - 34
Ефесян 3 : 8
Колосян 2 : 2 ...у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа, 3 в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані;
1Тимофія 5 : 6 а котра у розкошах живе, та живою померла; 6 : 5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких! 6 Великий же зиск то благочестя із задоволенням. 7 Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. -9 ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль 10 бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання. ... 17 Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, -18 щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, -19
2Тимофія 3 : 4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога;
Євреїв 11 : 24 вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. 25 він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. 26 він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.;
Яків 1: 9 а понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, 10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав’яний, 11 бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів’яне й багатий у дорогах своїх! 2 : 6 ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди? 4 : 3 прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. 5 : 1 а ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: 2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! 3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! 4 Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота! 5 Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
1Іван 2 : 15 не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, 16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу. 17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!;
Об’явлення 2 : 9 , 3 : 15 Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! 17 ти кажеш: я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий! -18 18 : 17
Софонії 1 : 12 і станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить. 13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.
Михея 6 : 8 Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно. 10 Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа? 11 Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними? 12 Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана, 13 то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої. 14 Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам. 15 Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш!
Наум 2 : 10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей. 11 Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться. 12 Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав? 13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим. 14 Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.
Осії 1 : 7 а над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.
Єзекіїль 13 : 9 , 21 : 30 а ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої, 31 так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться! 22 : 26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них. 30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов! 31 : 14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і недавали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п’ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили. 15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним. 16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п’ють воду. 17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів. 18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог. 46 : 18 А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.
Єремії 5 : 23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли. 24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив. 25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро. 26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей... 27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони! 28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі. 29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя? 30 Чудне та страшне стало в краї: 31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?; 17 : 11 куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці... 22 : 13-16 горе тому, хто несправедливістю дім свій будує... 33 : 6 ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них! 7 І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку. 9 І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив!
Ісаї 5 : 8 горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю! 9 ... направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.;
Еклізіясту(1 – 8 глави усе корисне до пізнання по темі) 5 : 9 хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!10 Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його? 11 Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає. 12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому, 13 і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці: 14 як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!... 15 І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер? 16 А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті... 6 : 2 ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!;
Приповістей Сломонових 10 : 2 не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює. 3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине. 22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою. 11 : 4 не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює. ,16 жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть., 28 хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.; 13 : 8 викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує. 11 багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує. 23 убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ’я. 15 : 16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому. 17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому. 16 : 8 ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ’я. 17 : 16 нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема? 17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. 18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого. 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. 20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. 18 : 23 22 : 1,2,4,16 хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє. 23 : 1-8 28 : 8 хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних. 9 хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того. 10 хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро. 22 завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда. Псалми 36(37) : 4 хай Господь буде розкіш твоя, – і Він сповнить тобі твого серця бажання! 39(40) : 5 блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних, та тих, що вони до неправди схиляються 48(49) : (усе) ...чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців, які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?... Та вони побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє. Вони думають, ніби доми їхні навіки... іменами своїми звуть землі... Така їхня дорога – глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку... коли багатіє людина..., вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею! Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро ... світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але не розумна, – подібна худобі, що гине! 51(52) : 3 Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною. 4 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману! 5 Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села, 6 ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний! 7 Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села. 8 І побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього: 9 Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого 52(53) : 5 Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його! 56(57) : 2-12 61(62) : 10 справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом! 11 Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього! 12 Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога! 13 І в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його! 71(72) : 1 Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого, 2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю! 3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду. 4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя! 74(75) : 5 Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога! 6 Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно, 7 бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення, 8 але судить Бог: того Він понижує, а того повищує, 9 бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип’ють лиш дріжджі її! 10 А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова, 11 відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться! 118(119) : 143 недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!; 174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
Йов 29 : 10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик прилипав їм був до піднебіння... 11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, 12 бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного. 13 Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим! 14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє. 15 Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був. 16 Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував. 17 Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.21 Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою. 22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями. 23 І чекали мене, як дощу, і уста своївідкривали, немов на весінній той дощик... 24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили. 25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!; 31 : 5 Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя, 6 то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає! 7 Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла, 8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням! 9 Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша, 10 то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші! 11 Бо гидота оце, й це провина підсудна, 12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!... 13 Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, 14 то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім? 15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі? 16 Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував? 17 Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота? 18 Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його! 19 Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи, 20 чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся? 21 Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, 22 хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!24 Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя? 25 Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
1 Хронік 29 : 11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову! 12 І багатство та відкривали, немов на весінній той дощик... 24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили. 25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!; 31 : 5 Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя, 6 то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає! 7 Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла, 8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням! 9 Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша, 10 то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші! 11 Бо гидота оце, й це провина підсудна, 12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!... 13 Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, 14 то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім? 15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі? 16 Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував? 17 Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота? 18 Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його! 19 Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи, 20 чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся? 21 Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, 22 хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!24 Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя? 25 Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
Повторення Закону 8 : 17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.
(Ісус Навин) Єгошуї 2 : 1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім’я їй Рахав. І переночували вони там. 2 І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край. 3 І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край. 4 А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони. 5 А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх. 6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху. 7 А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними. 8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах, 9 і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.15 І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.17 І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
