ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

 

Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині! ⁵ Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа? ⁶ Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? ⁷ Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? ⁸ Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою! ⁹ Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, ¹⁰ і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, ¹¹ і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! ¹² І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! ¹³ Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, ¹⁴ тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце! 59 : ¹ Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, ² бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув, ³ бо ваші долоні заплямлені кров’ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе! ⁴ Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин! ⁵ Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з’їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде... ⁶ Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства... ⁷ Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах! ⁸ Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою. ⁹ Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо! ¹⁰ Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!... ¹¹ Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно... ¹² Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх! ¹³ Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві... ¹⁴ І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти, ¹⁵ і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема! ¹⁶ І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його, ¹⁷ і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем! ¹⁸ Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату. ¹⁹ І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене, ²⁰ і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь. ²¹ А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки! 65 : ¹ Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий. ² Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю, ³ до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах, ⁴ що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста, ⁵ що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день! ⁶ Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні! ⁷ Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір’ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!... ⁸ Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити! ⁹ І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там. ¹⁰ І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене. ¹¹ А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду (вавилонський бог щастя) трапезу, а для Мені (богиння долі) виповнюєте жертву литу, ¹² то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!... 66 : ⁶ Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів! ¹⁵ Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум’яним огнем!

     Еклізіяст 1 : ¹⁶ Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

     Приповісті Соломонові 1 : ²⁰ Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає, ²¹ на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої: ²² Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання? ²³ Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої! ²⁴ Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався! ²⁵ І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли! ²⁶ Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх. ²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас, ²⁸ тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене, ²⁹ за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього, ³⁰ не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами! ³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються, ³² бо відступство безумних заб’є їх, і безпечність безтямних їх вигубить! ³³ А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом! 2 : ³ якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, ⁴ якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, ⁵ тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання, ⁶ бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум! ⁷ Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, ⁸ щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних! 8 : ¹⁷ Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! 28 : ⁵ Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють. 29 : ²⁶ Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

     Псалми 2 : ¹² Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. 9 : ¹¹ І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! 13 (14) : ¹ Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!... ² Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. ³ Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!... ⁴ Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ’я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його... ⁵ Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді. ⁶ Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому. 23(24) : ³ Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його? ⁴ У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману, ⁵ нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого! ⁶ Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села. ⁷ Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави! 27(28) : ⁵ бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх! 28(29) : ¹ Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу! 33(34) : ⁴ Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім’я Його разом! ⁵ Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. ⁶ Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя! ⁷ Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив. 39(40) : ¹⁷ Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь! 45(46) : ⁵ Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього. ⁶ Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане. ⁹ Ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі! 49(50) : ¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, ¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! ¹⁶ А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? ¹⁷ Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. ¹⁸ Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. ¹⁹ Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. ²⁰ Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... ²¹ Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! ²² Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! ²³ Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу! 52(53) : ³ Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. ⁴ Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!... ⁵ Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його! 53(54) : ⁶ Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою. 55(56) : ² Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! ³ Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! ⁴ Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, ⁵ я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? ⁶ Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: ⁷ слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою, ⁸ так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! ⁹ Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй? ¹⁰ Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, ¹¹ і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! ¹² На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? ¹³ На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. ¹⁴ Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? 56(57) : ² Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите? ³ Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі. ⁴ Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці, ⁵ їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє, ⁶ що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного! ⁷ Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, ⁸ нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов’януть вони, як трава по дорозі, ⁹ бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! ¹⁰ Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену! ¹¹ А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! ¹² І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі! 59(60) : ⁶ Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села. ¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже? ¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! ¹⁴ Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших! 62(63) : ² Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води... ³ Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу 64(65) : ⁶ Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі, 65(66) : ¹ Уся земле, покликуйте Богові, ² виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть! ³ Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі, ⁴ вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села. ⁵ Ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів! ⁶ Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому! ⁷ Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села. ⁸ Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте, ⁹ що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись, ¹⁰ бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється... ¹¹ Ти нас до в’язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна, ¹² Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів! 67(68) : ² Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники! ³ Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем! ⁴ А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть! ⁵ Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться! ⁶ Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм! 68(69) : ²³ Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами, ²⁴ бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються! ²⁵ Вилий на них Свою ревність, а полум’я гніву Твого нехай їх доганяє! ²⁶ Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде! ²⁷ Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою... ²⁸ Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою, ²⁹ нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!... ³⁰ А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім, ³¹ і я піснею буду хвалити Ім’я Боже, співом вдячним Його величатиму! ³² І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має. ³³ Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце, ³⁴ бо до вбогих Господь прислухається, і в’язнями Своїми не гордує Він! 69(70) : ⁵ Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь! 71(72) : ¹ Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого, ² хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю! ³ Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду. ⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя! 74(75) : ¹¹ відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться! 77(78) : ³² Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його, ³³ і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху. ³⁴ Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали, ³⁵ і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель. 81(82) : ¹ Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить: ² Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села. ³ Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря, ⁴ порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих! ⁵ Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались... ⁶ Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі 83( 84) : ⁶ Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе ⁷ ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення! ⁸ Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні. 84(85) : ¹⁰ Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі. ¹¹ Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються, ¹² правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає. ¹³ І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій. ¹⁴ Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить. 95(96) : ⁷ Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, ⁸ дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір’я Його! ¹⁰ сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо! ¹² нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні, ¹³ перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй! 96(97) : ¹ Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови! ² Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його. ³ Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо. ¹⁰ Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих. 104(105) : ³ Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа! ⁴ Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!108(109) : ³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його! 109(110) : ¹ Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм! ² Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми! ³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість. ⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим. ⁵ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого, ⁶ Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім... ⁷ Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову! 112(113) : ⁵ Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, ⁶ та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? ⁷ Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного, ⁸ щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його! 117(118) : ⁵ У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь! ⁶ Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені? ⁷ Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників. 118(119) : ² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! ¹⁰ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! ¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.⁴⁵ І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. ⁹⁴ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! ⁹⁵ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. ¹¹³ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. ¹²¹ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. 120(121) : ⁵ Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй 121(122) : ¹ Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього! ² Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме. ³ Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом, ⁴ куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити Ізраїлеві, щоб Іменню Господньому дякувати! ⁵ Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового. ⁶ Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе! ⁷ Нехай буде мир у твоїх передмур’ях, безпека в палатах твоїх! ⁸ Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі! ⁹ Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра! 137(138) : ² Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю Імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення слово Своє! 138(139) : ¹ Господи, випробував Ти мене та й пізнав, ² Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. ³ Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, ⁴ бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! ⁵ Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав¹⁷ Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, ¹⁸ перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. ¹⁹ Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! ²⁰ Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! ²¹ Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: ²² повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... 144(145) : ¹⁸ Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його! ¹⁹ Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає, ²⁰ Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить! 145(146) : ⁵ Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його, 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки, ⁷ правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в’язнів розв’язує,

     Йов 31 : ²³ Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти... ²⁴ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя? ²⁵ Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала? ²⁶ Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, ²⁷ то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав, ²⁸ це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього! ²⁹ Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його? ³⁰ Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його. ³¹ Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м’яса його не наситився? ³² Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому. ³³ Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою? ³⁴ Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив... ³⁵ О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник... ³⁶ Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками? ³⁷ Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього. ³⁸ Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею, ³⁹ якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував, ⁴⁰ то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

     Ездра 7 : ⁹ Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п’ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому. ¹⁰ Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права. 8 : ²² бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його! ²³ І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.             

     1Хронік 22 : ¹⁹ Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього Ймення. 28 : ⁸ А тепер на очах усього Ізраїля, Господнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спадщину по собі синам вашим аж навіки. ⁹ А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.

     2Хронік 7 : ¹² І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: Вислухав Я молитви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви. ¹³ Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій, ¹⁴ і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край! 15 : ² І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!³ У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону. ⁴ І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.¹² І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. ¹³ А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. ¹⁴ І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами. ¹⁵ І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. 16 : ¹² І занедужав Аса тридцятого й дев’ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів. ¹³ І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання. 36 : ²³ Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, — Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде!

     1Царів 16 : ⁸ Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син, над Ізраїлем у Тірці, на два роки. ⁹ І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п’яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці, ¹⁰ то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього. ¹¹ І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив увесь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних його, ані друзів його. ¹² І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу, ¹³ за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами. 19 : ¹ А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем. ² І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них! ³ І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця. ⁴ А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!... ⁵ І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж! ⁶ І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався. ⁷ І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою. ⁸ І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив. ⁹ І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє? ¹⁰ А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її. ¹¹ А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. ¹² А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос. ¹³ І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє? ¹⁴ А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її. ¹⁵ І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією. ¹⁶ А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.

     2Царів 19 : ³ І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити! ⁴ Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться. ⁵ І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї. ⁶ І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя! ⁷ Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.

     2Самуїла 7 : ⁷ Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?

     Ісус Навин (Єгошуя) 23 : ⁴ Дивіться, ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця.         

     Повторення Закону 30 : ¹⁰ коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю, ¹¹ бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона. ¹² Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її? ¹³ І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її? ¹⁴ Бож дуже близька до тебе та річ, вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її. 32 : ¹⁸ Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив. ¹⁹ І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх, ²⁰ та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри. ²¹ Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх. ²⁵ Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим. ²⁶ Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам’ять, ²⁷ та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це. ²⁸ Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування. ²⁹ Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій. ³⁹ Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.⁵⁰ І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні, ⁵¹ за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів. ⁵² Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам. 33 : ⁵ І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві. 34 : ¹⁰ І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя.

     Левит 26 : ¹¹ І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами. ¹² І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом. ¹³ Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою. ¹⁴ А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей, ¹⁵ і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, ¹⁶ то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші. ¹⁷ І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме. ¹⁸ А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи. ¹⁹ І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь! ²⁰ І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду. ²¹ А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами. ²² І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги. ²³ А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене, ²⁴ то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи. ²⁵ І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога. ²⁶ Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся. ²⁷ А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене, ²⁸ то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи, ²⁹ і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...

     Вихід 4 : ¹⁵ І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити. 19 : ³ А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля: ⁴ Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе. ⁵ А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя! ⁶ А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам. ⁷ І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому. ⁸ І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа. ⁹ І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа. 30 : ⁶ І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там.