ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

(ВИТЯГ — ЕКОЛОГІЯ)
(ст. ст. : 11, 18, 19, 23, 39, 46,74,75,162,185,233,279,282)

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 11. Захист Вітчизни, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів і громадянства є обов'язком громадян України.
Забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, безпеки довкіллю, здоров’ю і життю людини — є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Стаття 18. Діяльність особи, організації, підприємства і установи у недержавних інтересах (якщо така діяльність не підпадає під дію законодавства про кримінальну чи іншу відповідальність) підлягає додатковому оподаткуванню.
Такий податок становить 20%, у відсотках від загальної діяльності організації, підприємства і установи. І ним має оподатковуватися діяльність не лише та, яка задекларована у статутних та програмних документах, а й та, що практично здійснюється.
Недержавним інтересом являється все те, що не суперечить законодавству України, але не дозволене державою в установленому законом порядку, не відповідає Духу Всевишнього (моралі) у людях чи для суспільства, суперечить інтересу Народу України та (або) шкодить творінню чи сприяє руйнуванню довкілля, суспільства чи особи.
Стаття 19. Держава гарантує кредит на пільгових, визначених законом, умовах для старту, переконливого у доцільності, проекту, залежно від потреби у проекті для розвитку країни, території, населеного пункту, для збільшення безпеки людям і довкіллю.
Стаття 23. Людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність, безпека, права, свободи, законний інтерес, побожний устрій буття і владування — визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклування про зміцнення громадянської злагоди на землі України, збільшення відповідальності перед Богом і законом, власною совістю, праведними та святими попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями — є головним обов'язком держави.
Забезпечення здійснення законного інтересу, вільна реалізація творчого потенціалу кожної людини та їх гарантії — визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Органи державної влади служать суспільству і законопослушному громадянину.
Стаття 39. Немайнове право особи (на життя, на правду і справедливість, на охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на свободу та особисту недоторканність, на недоторканність особистого і сімейного життя, на повагу до гідності та честі, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на недоторканність житла, на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості...) вище права майнового, держава його здійсненню приділяє особливу увагу законодавчо.
Стаття 46. У випадках, визначених законом, представляє інтереси громадян, громадянського суспільства або (та) держави Прокуратура України. Прокурор, за однакових обставин, повинен надати перевагу перед державним інтересом інтересу громадян чи громадянському суспільству.
1. Прокуратура, у встановленому Конституцією та законами порядку, відповідає за захищеність прав та свобод і законних інтересів громадян і громадянського суспільства України; наглядає за додержанням законів і відповідає за беззаконня та корупцію, за наявність небезпеки довкіллю, здоров’ю та життю особи в суспільстві. ...
Стаття 74. Керівник (чи то обраний, чи то призначений) втрачає право займати керівну посаду назавжди, якщо за два роки керування не покращив (згідно встановлених законодавством показників) життя тих, хто його вибирав чи підлеглих.
Стаття 75. Уряд, депутати Верховної Ради України та Президент України, також їхні діти та внуки — позбавляються права займати будь-які керівні посади назавжди і право на пенсію державного службовця, якщо за два роки перебування на посадах не забезпечене зменшення безробіття, захворюваності, смертності не за віком.
Стаття 162. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля гарантується, а його забезпечення визначається Законом, зокрема — довготою життя і станом здоров’я, і рахується забезпеченим, коли довгота життя вища за середню по Європі, а захворюваність, коли нижча за середню у Європі. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (бездіяльність) щодо стану довкілля у встановленому законом порядку. Зокрема, гарантія цього права здійснюється шляхом:
1. Звільняється від податку наукове дослідження і виробництво не менше трьох видів (визнаних Верховною Радою перспективними щодо безпеки та економіки) джерел енергії, альтернативних до найбільш використовуваних в Україні.
2. Галузь діяльності, що привела до катастрофи, не має права на розвиток (ця заборона діє до ліквідації наслідків катастрофи максимально за рахунок галузі) і не вправі вважатися безпечною до виконання наукового висновку з цього питання міжнародних експертів, які не можуть вважатися зацікавленими у розвитку галузі.
3. Заборонено розвиток видобутку енергії і діяльність об’єктів енергій, не вивчених щодо можливих наслідків, яку можуть вони нести небезпеку. Такі види енергетики і діяльність об’єктів, вправі існувати тільки для дослідження, в обсягах, що можуть зашкодити не більше 10-ти бажаючим їх дослідити.
4. В Україні визнається екоцид* (початок геноциду) в разі, коли смертність перевищує народжуваність в 1,1 рази або коли природна безплідність сімей перевищує 30%; із усіма юридично-правовими наслідками, встановленими законом.
*Екоцид. Масове зникнення (зараження) рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу (ст.441 КК).
5. Місцеві бюджети для відновлення і компенсації безпеки (від існування на їхній території об’єктів, які мають підвищену небезпеку) отримують 30% з прибутку, або (якщо 30% прибутку менші за 5% вартості об’єкта) 5% від вартості об’єкта. Будівництво і експлуатація таких об’єктів без дозволу громадськості, усіх територій теоретично можливого впливу — незаконні. Територія теоретично можливого впливу встановлюється законом на випадки: будівництв, експлуатації, ремонтів, профілактики та аварій, з урахуванням впливу кожного елементу, які є чи можуть бути продуктами діяльності, та елементів, що утворюються внаслідок їх розпаду чи сполук елементів, які можуть виникнути з часом, на стан організмів в малих та великих дозах окремо.
6. Дозволами громадськості, місцеві органи влади (шляхом референдумів серед виборців усіх територій теоретично можливого впливу) погоджують: стратегію вибору, напрямку і способів розвитку та розбудови; стратегії: енергетичну і сировинну, безпеки життя та довкілля; стратегію забезпечення прав та свобод громадян. Немає права винесення на референдум, проект, щодо будь-якої діяльності, який не містить вичерпних розрахунків, виконаних відповідно вимог цієї Конституції, щодо можливого впливу на людину і довкілля від діяльності і її наслідків. До отримання результатів референдумів забороняється обговорення цього питання органами влади, також прийняття рішень, угод тощо. Забороняється реклама, проведення будь-яких конкурсів, культурно-мистецьких заходів та спортивних змагань, що можуть пропагувати будівництво чи діяльність об’єктів підвищеної небезпеки для довкілля і здоров’я. Відповідальність за порушення цієї норми встановлюється законом, як за тяжкий злочин.
7. Якщо законні інтереси громади чи колективу членів громади були свідомо порушені до референдуму, з використанням законодавства чи з вини влади (щодо непогодження шляхом референдуму), то такі рішення влади є нікчемними, а права громади (колективу) повинні бути відновлені а збитки та шкода відшкодовані максимально можливо.
8. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації, яка може мати вплив на стан довкілля, на безпеку життя і здоров’я, зокрема про смертність та хворобливість, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
9. Відповідальність за порушення цієї норми встановлюється законом, як за тяжкий злочин. Негайне відшкодування завданої шкоди, порушенням цього права, гарантується державою.
Стаття 185. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (а дієздатні - в т.ч. у суді).
Стаття 233. Виключно законами України визначаються: 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
Стаття 279. Кабінет Міністрів України, діючи з волі народу на високодуховних засадах: 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
Стаття 282. Комітети виконкомів на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, що не суперечать законам та Конституції України;…