Стаття 230.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого
засідання Верховної Ради
України нового скликання.
Стаття 231. Достроково
припиняються повноваження
Верховної Ради України,
якщо протягом двадцяти
днів однієї чергової сесії не розпочалися пленарні засідання.
Повноваження
Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість
місяців строку повноважень
Президента України та протягом
одного року з дня її обрання, якщо вона обрана на позачергових
виборах, проведених після
дострокового припинення
повноважень Верховної Ради України попереднього скликання.
Стаття 232.
Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її
конституційного складу, крім випадків,
передбачених цією Конституцією. Приймає
рішення про визнання
іноземних держав.
Стаття 233.
Виключно законами України визначаються:
1) права і
свободи людини і громадянина, гарантії цих прав
і свобод; основні обов'язки громадянина;
2)
громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без
громадянства;
3) права
корінних народів і національних меншин;
4) порядок
застосування мов;
5) засади використання природних
ресурсів, виключної (морської)
економічної зони, континентального шельфу,
освоєння космічного
простору, організації та
експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
6) основи соціального
захисту, форми і види
пенсійного забезпечення; засади
регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства,
батьківства; виховання, освіти,
культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
7) правовий
режим власності;
8) правові
засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного
регулювання;
9) засади
зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної
діяльності, митної справи;
10) засади
регулювання демографічних та міграційних процесів;
11) засади
утворення і діяльності політичних партій,
інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;
12)
організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби,
організації державної статистики та інформатики;
13)
територіальний устрій України;
14)
судоустрій, судочинство, статус
суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність
прокуратури, органів дізнання і слідства,
нотаріату, органів і
установ виконання покарань; основи організації та діяльності
адвокатури;
15) засади
місцевого самоврядування;
16) статус
столиці України; спеціальний статус інших
міст;
17) основи
національної безпеки, організації
Збройних Сил України і
забезпечення громадського порядку;
18)
правовий режим державного
кордону;
19)
правовий режим воєнного
і надзвичайного стану,
зон надзвичайної екологічної ситуації;
20)
організація і порядок проведення виборів і
референдумів;
21)
організація і порядок діяльності Верховної Ради
України, статус народних депутатів України;
22) засади
цивільно-правової відповідальності; діяння, які
є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та
відповідальність за них.
Стаття 234.
Виключно законами України встановлюються:
1)
Державний бюджет України
і бюджетна система
України; система
оподаткування, податки і
збори; засади створення
і функціонування
фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус
національної валюти, а також статус
іноземних валют на
території України; порядок
утворення і погашення державного
внутрішнього і зовнішнього
боргу; порядок випуску та обігу
державних цінних паперів, їх види і типи;
2) порядок
направлення підрозділів Збройних
Сил України до інших держав; порядок допуску та
умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на
території України;
3) одиниці
ваги, міри і часу; порядок встановлення
державних стандартів;
4)
порядок використання і
захисту державних символів;
5) державні
нагороди;
6) військові
звання, дипломатичні ранги та інші
спеціальні звання;
7) державні
свята;
8)
порядок утворення і
функціонування вільних та
інших спеціальних зон, що
мають економічний чи
міграційний режим, відмінний від
загального;
Законом
України оголошується амністія, з урахуванням вимог цієї Конституції.
Стаття 235. Право
законодавчої ініціативи у
Верховній Раді України належить
Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і
Національному банку України.
Законопроекти,
визначені Президентом України як
невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Стаття
236. Закон підписує Голова
Верховної Ради України
і невідкладно направляє його Президентові України.
Стаття 237. Президент України протягом п'ятнадцяти
днів після отримання закону підписує його, беручи до
виконання, та офіційно оприлюднює його
або повертає закон зі своїми вмотивованими і
сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного
розгляду.
Стаття 238. У
разі якщо Президент України протягом
встановленого строку не повернув
закон для повторного
розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і
має бути підписаний ним та офіційно оприлюднений.
Стаття 239. Якщо підчас повторного
розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою
України не менш
як двома третинами
від її конституційного складу,
Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити
протягом десяти днів.
Стаття 240.
Закон набирає чинності
через десять днів
з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не
передбачено самим законом, але не раніше дня його
опублікування.
Стаття 241. Парламентський контроль за додержанням
конституційних прав і свобод людини
і громадянина здійснює Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини, який отримав благословення Ради Церков,
не менш як дві третини її членів.
Розділ VIII НАГЛЯДОВА
РАДА(ВЕРХНЯ ПАЛАТА)
Стаття 242. Наглядова Рада (верхня палата) складається з 30 осіб —
керівників територіальних одиниць України - по 1; від громадськості - 3 представники з усієї
України (від найбільш результативних у захисті малозахищених осіб від
свавільного беззаконня влади громадських правозахисних організацій, які
визначаються референдумами в територіальних одиницях, за найбільшою сумою
набраних голосів.
Стаття 243. Законопроект поданий з ініціативи депутата
нижнього рівня, схвалений більшістю депутатів відповідної ради нижнього рівня,
подається на розгляд депутатів відповідної ради середнього рівня. Після
схвалення законопроекту більшістю депутатів відповідної ради середнього рівня
законопроект негайно подається на розгляд Верховною Радою України і після його
схвалення набуває силу Закону.
Стаття 244. У випадку коли
законопроект поданий з ініціативи депутатів нижнього рівня не схвалюється
депутатами відповідної ради середнього рівня, даний законопроект, з
вмотивованими зауваженнями, Голова відповідної ради середнього рівня направляє
на розгляд всіх відповідних рад нижнього рівня. Після схвалення більшістю рад
нижнього рівня законопроект вважається схваленим відповідною радою середнього
рівня і направляється нею негайно на розгляд депутатів Верховної Ради України.
Стаття 245. Законопроект поданий з
ініціативи депутата середнього рівня, після схвалення більшістю депутатів
відповідної ради середнього рівня, подається на розгляд депутатів Верховної
Ради України.
Стаття 246. У випадку коли
законопроект поданий радою середнього рівня до Верховної Ради України нею не
схвалюється, даний законопроект, з вмотивованими зауваженнями, Голова Верховної
Ради України направляє на розгляд всіх рад середнього рівня. Після схвалення
законопроекту більшістю рад середнього рівня він вважається схваленим Верховною
Радою України і набуває силу Закону.
Стаття 247. Поправки та доповнення
до Конституції України вважаються прийнятими якщо за їх схвалення проголосували
три чверті від загальної кількості рад нижнього рівня по всій території
України.
Стаття 248. Законопроект поданий депутатом ради нижнього рівня має
бути розглянутий відповідною радою нижнього рівня не пізніше як в 30-денний
термін з дня реєстрації.
Стаття 249. Законопроекти подані
радою нижнього рівня та депутатом ради середнього рівня до відповідної ради
середнього рівня мають бути розглянуті не пізніше як в 60-денний термін з дня
реєстрації в раді середнього рівня.
Стаття 250. Законопроекти подані
радою середнього рівня та депутатами Верховної Ради України мають бути
розглянуті в Верховній Раді України не пізніше як в 90-денний термін з дня
реєстрації в Верховній Раді України.
Стаття
251. З поважної причини термін розгляду законопроекту може бути збільшений але
не більше як на 30 днів.
Стаття
252. Закон, ініційований депутатами рад нижчого рівня, підписує Голова
Верховної Ради України і негайно передає не Президенту, а до Наглядової ради,
яка щомісячно контролює такі Закони на їх потрібність і конституційність. У
разі мотивованого не підписання третиною Наглядової Ради України Закону, він
передається на новий розгляд.
Стаття
253. Якщо підчас повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою
України не менш як двома третинами від її конституційного складу, він
вважається прийнятим.
Стаття
254. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного
оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його
опублікування.
Розділ IХ БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ДІЙ ВИЩОЇ
ВЛАДИ
(ГРОМАДСЬКА КОНСТИТУЦІЙНА АСАНБЛЕЯ)
Стаття 255. Народ України, у встановленому цією Конституцією чи (та)
Законами України порядку, через громадські організації та через керівні органи
кожної гілки влади і через Президента прав Народу України контролює додержання:
суверенітету, територіальної цілісності України, Конституції України, прав і
свобод людини, громадянина і громадянського суспільства.
Стаття
256. Конституційність і законність прийнятих законодавчих актів в Верховній
Раді, Президентом та Кабінетом Міністрів
України, контролює постійно діюча (на громадських засадах, крім секретаріату і
організації діяльності) Комісія юристів – з представників громадських
правозахисних організацій (далі – Комісія), щорічно обраних Верховною Радою
України в кількості 18 осіб, по одному від кожної з організацій, стійких у
заходах законних претензій до влади в інтересах суспільства. Членом Комісії
може бути праведний і порядний
громадянин України, який на день призначення досяг 35
років, має вищу освіту і стаж роботи правозахисником не
менш як
п’ять років, захищав інтереси
громадян у справах з державною владою, є громадянином України протягом
останніх десяти років
та володіє державною мовою (може
призначатися повторно).
Комісія
діє згідно Положення, затвердженого Верховною Радою України; збирається раз у квартал.
Розглядає звернення: Президента України;
не менш як 20-ти народних депутатів
України; голови, заступників і
голів комітетів Верховної Ради України, якщо за тлумаченням є звернення до
Верховної Ради України, як до законодавця; Верховного Суду України; Верховної
Ради Автономної Республіки Крим. Закони та інші
правові акти, визнаються, за рішенням Комісії, неконституційними
повністю чи в окремій частині,
якщо вони не
відповідають Конституції України
або якщо була порушена встановлена
Конституцією України процедура їх
розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Вимагати ініціювати звернення
до Комісії може кожна правоздатна особа. Відмова суб’єкта ініціативи має бути
мотивована і аргументована, за підписом першої особи.
Тлумачення
Комісії стає законом, після затвердження його Верховною Радою України.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що
визнані неконституційними, втрачають
чинність з дня ухвалення Верховною Радою України рішення Комісії про їх
неконституційність.
Матеріальна чи моральна
шкода, завдана фізичним або юридичним особам
актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у
встановленому законом порядку.
Стаття 257. За діяльністю рад народних депутатів усіх
рівнів, Конституційний контроль Народ України здійснює безпосередньо: а)
вільним збором правдивої інформації про їх діяльність; б)
встановленим законом порядком періодичної звітності депутатів перед народом; в)
через громадські формування; та опосередковано через Президента України.
Розділ Х БЮДЖЕТНА
СИСТЕМА УКРАНИ
Стаття
258. Бюджетна система України, враховує
вимоги цієї Конституції ст. 16,
будується на засадах справедливого і неупередженого
розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
1. Виключно
законом про Державний бюджет України
визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби,
розмір і цільове спрямування цих
видатків.
2. Держава
прагне до збалансованості бюджету України, кошти закладаються по можливості
зосереджено (не на загальні статі витрат, а на конкретні програми і проекти під звіт).
3. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного
бюджету України мають бути оприлюднені.
4. Державний
бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1
січня по 31 грудня, а за особливих
обставин - на інший період.
5. Кабінет
Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного
року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет
України на наступний рік. Разом
із проектом закону
подається доповідь про хід виконання Державного бюджету
України поточного року.
6. Кабінет
Міністрів України відповідно
до закону подає до Верховної Ради України
звіт про виконання
Державного бюджету України.
7. Поданий
звіт має бути оприлюднений.
8. Контроль
за використанням коштів
Державного бюджету України від
імені Верховної Ради
України здійснює Рахункова
палата.
Стаття 259. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення
стабільності грошової одиниці
є основною функцією центрального
банку держави - Національного банку України.
Стаття 260. Рада Національного банку
України розробляє основні засади
грошово-кредитної політики та здійснює контроль
за її проведенням.
Стаття 261. Правовий статус Ради Національного банку
України визначається законом.
Розділ ХI РЕФЕРЕНДУМ
Стаття
262. Всеукраїнський референдум
призначається Верховною Радою або
Президентом України України відповідно до
їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
1.
Всеукраїнський чи місцевий референдум призначається, для залучення народу до
безпосереднього здійснення влади, за народною ініціативою на вимогу не менш як
десяти відсотків, від загальної кількості певного (одного чи декількох) статусу
громадян (відповідної статусу референдуму території), які мають право голосу,
потенційно зацікавлених у вирішенні будь-якої невирішеної законом або владою
проблеми. Якщо сума потенційних виборців певних статусів громадян, частка яких
визначилися щодо проведення референдуму,
сягає 5% виборців України чи виборців місцевої території, де збираються
проводити референдум, то це питання виноситься відповідно на всеукраїнський чи
місцевий референдум.
2.
Ініціатором збору підписів щодо вирішення питання проведення референдуму може
виступити будь-яка зацікавлена правоздатна особа або її представник.
3. Виключно всеукраїнським референдумом
вирішуються питання про зміну території України та зміну Конституції
України.
4.
Референдум не допускається щодо
законопроектів з питань податків,
бюджету та амністії.
Розділ ХII ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Стаття 263. Президент України є захисником
законних інтересів Народу України, громадянського високодуховного суспільства,
найнятим ними главою держави і виступає від її імені в їх інтересах.
Стаття 264. Президент України
є гарантом додержання Конституції України, у першу чергу
прав і свобод людини і громадянина і гарантом їх забезпечення державою.
Стаття 265. Президент України обирається
Верховною Радою України, через два роки після обрання її, шляхом прямого і
відкритого голосування строком на 4 роки, конституційною більшістю
голосів. У випадку не обрання Президента
на двох сесіях, Верховна Рада України переобирається. Через два роки після
обрання Президента, він звітується Народу України на референдумі, що проводиться,
у встановленому законом порядку, шляхом голосування добродійних представників
Народу, в Радах Церков і на Загальних зборах (Конференціях) громадських
неприбуткових - правозахисних та благодійних організацій по всій Україні
одночасно. У випадку не набрання 50% голосів таких виборців, втрачає право бути
Президентом. Верховна Рада України на останній черговій сесії перед таким
референдумом, обирає кандидата в Президенти, який негайно займе посаду
Президента, у випадку, якщо той не відзвітується перед Народом.
Стаття 266. Президентом України може бути
обраний депутат Верховної Ради України праведний і порядний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти
років, має право
голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх
перед днем виборів
років та володіє державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж один строк (4 роки) підряд.
Президент України
не може мати
іншого представницького
мандата, обіймати посаду
в органах державної влади
або в об'єднаннях громадян, а також
займатися іншою оплачуваною
або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного
органу або наглядової ради
підприємства, що має
на меті одержання прибутку.
Стаття 267. Новообраний Президент України
вступає на пост не пізніше ніж
через тиждень після офіційного оголошення результатів виборів, з
моменту складення присяги
народові на урочистому засіданні
Верховної Ради України.
Стаття 268.
Президент України користується правом недоторканності на час виконання
повноважень.
За
посягання на честь і гідність Президента
України винні особи притягаються
до відповідальності на підставі закону.
Президент
України за явну, підчас зайняття посади, зраду інтересів Народу України, його
громадянського високодуховного суспільства,
після позбавлення повноважень (недоторканості), відповідає, у встановленому
законом порядку, перед Народом, за вироком, винесеним всенародним референдумом.
| 