|
Про сили нині владні (про партію регіонів і її
дотичних) — мови нема. Бо там, все в кулаку (Партії Регіонів, чи Президента
Януковича), і відчуваємо на собі, наскільки ця сила ненародна.
Начебто шукаємо консолідації патріотичних і
демократичних сил. При цьому кожна політична сила заявляє: «Якого рівня буде ця
консолідація – це залежатиме, безумовно, від наших партнерів. Ми відкриті до
діалогу і переговорів». Громадські сили теж, не народу служать.
Що не вдасться об’єднати ці сили в єдину
інституцію, яка б ішла єдиним списком, зрозуміло, бо чим більша, нині опозиційна, сила: БЮТ,
Арсенія ЯЦЕНЮКА, «Свобода» і «Наша Україна», тим більше мріють бути лідерами
опозиції. Все ж, очевидно — якось та знюхаються.
Питання ж, чи це справді патріотичні і
демократичні — чи народні ці сили?
Звичайно, кожна з них, принаймні на людях,
повидить себе готовою, принаймні багато чого, вирішувати спільно, зокрема: засади
і поведінка, недопущення
взаємопоборення, узгодження округів і дещо інше, не виключаючи уникнення
взаємної критики. Бо зрозуміло, що і народ розуміє, що для цих речей всі
політичні сили повинні бути відкритими. Тому у цім (де народ не надуриш) —усі
поважають народ!
Сили нинішньої політики не поспішають дати
сплячому (до певної міри) народу, знати про засади нового виборчого
законодавства. Вигідно їм, щоб народ перед самими виборами дізнався, як кому до
влади йти, бо так може залишитися безглуздим невігласом — без влади народу.
Визначені, певне, у політиків і основні
питання, по яких змагатимуться: національне, патріотизму, мовне, соціальний захист,
законності і правосуддя, ...одним словом — кращої влади.
Кожна сила нинішньої (без діючої і вороже діючої
до народу) політики готова до цієї дороги, щоб, як завжди, засвідчувати народу вірність своїм інтересам
так, наче народним. Ось на таких засадах позиція і опозиція, кожен між своїми, концентрують
всі сили, щоб досягти більшого порозуміння і великої єдності.
А що ж — народ? Адже все це, без винятку, давно
прописаний сценарій, за яким вивели на Майдан
народ, та після Майдану, не дочекався народ — нічого, крім обману!
Де ті переконання, про які ми так часто чуємо від
політиків: «я переконаний, я переконаний», і які, щодо народу, ніколи ще не
збулися?
Очевидно, що народу настала пора переконуватися по
іншому.
Треба мати свою політичну силу, але не ту, котра
переконує — лукаво лоскотить душу гладеньким язиком, приємними словами так хитро, що й не вірити не виходить.
Треба знати народу, яку систему влади необхідно
для гарантії дії законів життя у достатку, у справедливому суспільстві. Таку
систему вимагати, а тих, хто проявить себе у впроваджені її (у кожному
населеному пункті, в районі, в області і в Україні) найкраще, тих — обирати до влади!
Система влади – потрібна народу та, яка викреслить
саму можливість бути у владі тим, хто не
справді служитиме народу. Впровадження, законним шляхом, такої і є тією силою
народу, що забере і віддасть, по справжньому, владу народу.
Хай
так буде!
Анатолій Войтко –
автор Проекту
«КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ»
http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-25-80
|
