|
Панове, що будемо їсти, коли усі, наприклад,
науковцями стануть? Чому праця виробника сировини чи первинної продукції, чи
того, хто надає послуги, без яких не обійтися,
має вартувати нижче, ніж праця науковця чи перекупника, чи переробника з
первинної на вторинну продукцію, чи управлінця?
Якщо погодитися, що має бути певна різниця, то — якою?
Де, як і чи має закладатися міра совісті, для тих, у
кого її нема, якщо совісні і безсовісні живуть в однім суспільстві? Якою та міра
має бути? ...
Чому ми не говоримо про це, хіба важко вирішити? Хіба
не для цього суспільство годує, вдягає і обслуговує всю когорту великих умів,
щоб вони успішно для розвитку у зрості заможності в справедливому суспільстві
вирішували проблеми суспільства?
Чи завжди демократія (якась,
окрема, часто штучно створена більшість) має правити? Чи не пора будь-якій
окремій більшості служити меншості багатьох – народу? Чи не народ – більшість? Сила
якого, хоч немічна нині, але лише вона, котра у Господі, має намір стати
доброю.
Чому би вже народній більшості не судити (гнобити,
утискувати і знищувати) ту меншість окремої наче більшості, котра нині гнобить
і утискує невинний народ? Чи це так буде не справедливо?
Які варіанти
зацікавленості пропонує політика великим умам, у тім, щоб уми, щасливо, і тому
віддано, служили суспільству?
У ЧОМУ ХИТРІСТЬ ПІДЛОЇ
української ПОЛІТИКИ
ЗОВНІ.
Організовують великий скандал Президентів між Росією і
Україною. Одні одних паскудять, як хочуть, але так щоб це подобалося виборцям.
Звичайно, піклуючись не про свого народу виборця, а лише щоб бути обраним.
Наприклад, навколо газу, чи флоту. І не важно, що жодна із сторін нічого не
отримає, або отримає майже нічого, але кожного гарного виступу політик набирає
собі голосів.
ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ
Так саме. Організовують спір між діючою владою
і опозицією навколо най болючішого для певної категорії, наприклад, пенсій.
Одні вимагають додати, а інші, називають це маячнею або популізмом. Тим і тим
добре, бо тих слухають виборці – їхні, а тих – їхні, бо відповідно й йшли за
цими ж гаслами. В результаті, або нічого, або підвищили пенсію на 100 грн. Скільки ж, за цей період, ми втратили на цінах
за все, скільки на пільгах, скільки боргів перед нами не погашених... — грабіж
організований!
Отже, треба відкривати
свідомих, з яких ще багато сміються, але вони будуть обговорювати ті теми, які
викривають неправду, не для того, щоб дати дорогу іншій неправді, а для того,
щоб люди, дивлячись на правду, здалеку бачили неправду. Адже явна зловмисність
намірів — не вирішити проблеми, а лише прийти до влади, щоб теж гнобити і
грабувати народ лише по іншому, з невеликою різницею, щодо наслідків
владування.
У цьому, переважно,
щоб не відповідати на такі запитання прилюдно, і є хитрість підлої політики
нинішніх українських політиків.
Щоб злий намір бачити, досить ПОРІВНЯТИ періоди
владування
ЗОВНІ.
Ціну за газ, яку
платили тоді і яку тепер, перспективи – тоді, і
тепер; флот – що нам було від нього тоді, і що
є тепер.
Уявімо, якби ці
проблеми вирішували – по Божому, тобто в
інтересах українців. Наприклад, віддали на конкурсній основі і не назавжди газ
і місце перебування флоту, бажаючим володіти цими вигодами. Можна віддати й
так, починаючи конкурсні умови навіть на умовах бажаючих володіти вигодами, але
обов’язково починати з мінімальної вигоди (з тих, на які погоджуються
конкурсанти) для України. Тобто, так, щоб перешкод для впровадження, будь-чого
потрібного, не могло бути, щоб хабар був виключений. Скільки було би бажаючих,
— як гадаєте? Звичайно багато. На якому рівні, би зупинилася максимальна
вигода? — Певне, порівнянь не знайти.
ВСЕРЕДИНІ
Наприклад, візьмемо пенсію
на початку владування Януковича, і відповідно – вартість життя пенсіонеру тоді.
Після, – пенсію нині і вартість життя
пенсіонеру нині. Різницю тоді рівняємо до різниці нині і бачимо, що і ці заслуги — брехня! А ще ж є смертність не
за віком – перша у Європі...
Що би могло бути, якщо
би вирішували ці проблеми по – Божому? Тобто в інтересах українців. Наприклад,
віддати державі володіти функціями Пенсійного фонду України, і стали би робити з
цих фондів — у державному бюджеті, нараховувати пенсії і робити їх виплати, а
контроль, за здійсненням цих функцій, передали би – громадським організаціям
пенсіонерів, на всіх рівнях. Певне, щоб пенсіонери самі себе не дурили би.
Запитаєте, — чому так
не роблять? Бо не буде як красти. А якій нинішній політиці, чи позиції, чи опозиції,
що взавтра мріє стати позицією, це вигідно? За які гроші тоді народ дурити на
виборах, щоб грабувати народ законним
утиском або свавільним беззаконням після?
Як тільки щось (чи
наука, чи виробництво, чи земля, чи будівництво, чи житло, чи соціальні
послуги, чи податки, чи пенсії...) може принести швидку наживу, або має вплив
на зверх прибутки, так воно належить владі тих, хто гнобить і грабує законним
утиском народ. Гадаєте важко це змінити? — Ні!
Треба народу дати
знати, що він справді не раб (див. додаток).
Треба справді віддати
все це у владу народу. Хіба ж народ сам себе буде гнобити чи грабувати
утисками? Отже, влада — не народна!
Народу не залишається
нічого, окрім гнати політиків взагалі, і робити політиками тих, хто впровадить
у життя України закон невідворотного служіння влади народу.
Анатолій Войтко –
автор Проекту «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ БОЖОЇ»
http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-25-80
Додаток до статі: «
ХИТРІСТЬ ще ПІДЛОЇ української ПОЛІТИКИ»
Щоб показати суть політики
основних опозиційних партій України наведу витяг з
ЛЕГЕНДА ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ
- Дивіться, - сказав фараон жерцям - внизу довгі
шеренги закованих у ланцюги рабів несуть по одному каменю. Їх охороняє безліч солдатів.
Чим більше рабів, тим краще для держави - так ми завжди вважали. Але, чим
більше рабів, тим більше доводиться побоюватися їх бунту. Ми підсилюємо
охорону. Ми змушені добре годувати своїх рабів, інакше, вони не зможуть
виконувати важку фізичну роботу. Але вони - все одно, ліниві і схильні до
бунтарства ...
-
Дивіться, як
повільно вони рухаються, а заледащівши і варта не поганяє їх батогами і не б'є,
навіть здорових і сильних рабів.
Але, вони будуть рухатися набагато швидше. Їм не буде потрібна варта.
Стражники теж перетворяться на рабів. Здійснити подібне можна так.
Нехай сьогодні, перед заходом, глашатаї рознесуть указ фараона, в якому
буде сказано:
«На світанку нового дня, всім рабам дарується повна свобода. За кожен
камінь, доставлений в місто, вільна людина буде отримувати одну монету. Монети
можна обміняти на їжу, одяг, житло, палац в місті і саме місто. Відтепер ви -
вільні люди ». ...
Вранці наступного дня жерці і фараон знову піднялися на майданчик штучної
гори. Картина, що постала їх поглядам, вражала уяву.
Тисячі людей, колишніх рабів, наввипередки тягнули ті ж камені, що й раніше.
Обливаючись потом, багато несли по два камені. Інші, у яких було по одному,
бігли, піднімаючи пил. Деякі охоронці теж тягли камені. Люди, порахували себе
вільними - адже з них зняли кайдани, прагнули отримати, якнайбільше жаданих
монет, щоб побудувати своє щасливе життя.
... А зміни були колосальними. Частина рабів об'єдналася в невеликі
групи, спорудили візка й, доверху навантаживши каменями, обливаючись потом, штовхали
ці візки. «Вони ще багато пристосувань навигадували, - із задоволенням думав
про себе Кратил, - от уже й послуги внутрішні з'явилися: рознощики води і їжі
... Скоро виберуть собі начальників, суддів. Нехай вибирають: вони, адже,
вважають себе вільними, а суть - не змінилася, вони, як і раніше, тягають
каміння ... »
В.
Мегре
Анатолій Войтко
— Різниця Божої політики у щирості любові до народу.
Що ще, повчального тут? Піклуєшся лише про себе - раб свого я.
Та ж людина, котра розуміє силу доброго загалу, стає
піклуватися не лише про себе а й про інших, тобто про цей загал в якому живе, і
цим дедалі звільняє себе від необхідності піклуватися про себе.
|
