Настав час визнати, що все чого ми бажаємо, користуємося, любуємося — все чим живемо, усе від Бога. Запитаєте: чому саме зараз настав такий час? Не вчора чи 10років тому? Вірно, бо й тисячі років тому цей час чекав нас. Але ж ми ніяк не могли його відчути оцю потребу, й сьогодні її ще далеко не кожний відчуває, та часи коли безбожників було більше — відійшли. Світ, битий злом, зрозумів, що від зла — добра не дочекатися, і що добро у Того, Котрий від початку створення світу доказує світу, що це Він світ створив і хоче щоб світ був добрим, але щоб світ вибрав Добро. Бо якщо би Бог не створював нас життям нашим у життєвих негараздах, а зробив би кожного раптом добрим, то були би ми Його роботами. А Бог хоче мати Собі Синів, вартих Його.
Тому, народу божому треба жити, як жили, але вже не від себе, не для себе, а від Бога і для Бога. Вивчити все те, чому Він навчає, пройти випробування життям — рабом не світу і людей, а Божим, витримати! І тоді все матимеш, що забажаєш. Але бажати ти вже будеш не забаганок, пожадливостей, похоті, гидот… (все це зненавидиш) — а поведінка буде твоя божою. І лише тоді (по мірі створення тебе) ти будеш дитям чи сином Божим. І коли таких синів багато, коли вони єдині в Нім, то це вже народ Божий. Чекати, що усі стануть раптом людьми Божими — не варто. Але в Україні досить людей (і не лише у різних Церквах) уже готових жити по-Божому. Бог сказав, що усі народи прийдуть до Нього. Дехто каже: євреї, мусульмани, араби — вже давно в бозі. Але, кожне з вчень цих народів визнає, що людині не раптом вдається жити у Всевишньому, у Тому Справжньому Живому, Яким Він є. Як же, за таких обставин, можна бути народом Божим? Хай тим, хто так вважає, стане відомо, що у Ізраїлі, людей Христової віри аж 2-3%. Інші ж вчення навіть такої науки, як створення народу Божим, не мають. То ж, чому би не українцям, які, у своїм різноконфесійнім і різнорелігійнім загалі, переважно визнають Всевишнього і необхідність побудови суспільства за Його Всевишнього наукою, — бути першими? Адже написано: "хто був останній — стане першим”. Скільки толку, якщо я один поклонюся або, навіть нас сто однією конфесією поклонимося Богу й скажемо: я Твій? — Багато! Але, я не стану щасливим по справжньому, коли спостерігатиму, як живуть у марноті своїй інші. Бідують, гризуть один одного. Христос жив у люблячому оточені на Небі, та й то — не витримав спостерігати це зло земне. І спустився з Неба, хоч знав що розіпнуть, заколють, але пішов на землю сказати і показати людям про існування за смертю кращого світу, — щоб побачили люди, що краще смерть у Господі, ніж небоже життя на землі! Гляньте, один вмирає, другий гуляє. Один на крихту хліба немає, інший за мільйон доларів годинника носить і цим "Щасливий”. Оце й виходить, Богу, поміняти треба їх місцями декілька раз, аж доки не дійде, що то — нещастя, а що то — справді Щастя! Інший багатий каже: мені так (жити в багатстві) випало. — Ні! Звіром бути усім випадає нагода (саме звіром, бо свійська тварина вже не зачепить й курчати). А у „людей”? — Навіть найменша юдина, може знайти спосіб відрізати голову найбагатшій і забрати все собі. Що вже казати про великих мудрих грабіжників: олігархів від влади. Для цих, пограбувати свій народ — це, для олігархів – „життя”, для влади – „проффесія”. І цим шляхом багато йшло, і ще зараз таких їх є стільки, що хай Бог милує. Та Бог — усе бачить, і так робить, поколінням такого розумника (Леніна, Сталіна, Гітлера, Брежнєва…), що їхній рід стирається з лиця землі. За приклад я дав, цих "великих”, не тому, що малим грабіжникам відплачується інакше, а щоб усі знали й задумалися, що чим більше безбожна „величність” — тим ганебніший кінець, і перестали хотіти звіріти. А прагнули якнайшвидше ставати праведником, святим — гідним стати Божою людиною, поповнюючи царство народу Божого! То ж — годі чекати! Ті, хто стали людьми Божими і ті, хто цього прагнуть, і ті, кому набридло жити під сатаною — створюймо в Україні державу царства Народу Божого.
За матеріалами з Біблії (Мт18:23,34-35;20:25-28; Лк12:43; Дії5:29;10:1,7; Рм12:8; 13:1-14; Кол4:1; Єв11:23,27; Іс16:3-5;40:10;49:15; Пр28:12-13,15-16;29:12; Пс17:4;37:37;45:17-; 146:3; Йов29:12-17;34:29-30; 1Хр13:1; 16:31; 21:16-17;29:1,6; 2Хр1:10;9:8; 1Ц3:9-10; 2Ц12:8-9; 1Сам7:3; 2Сам23:3-5; Повт17:16; Лев4:22; Вих1:17,20;18:19)
Ставайте святими усі, щоб разом — Народом Божим!
В категорії представленні листи і звернення борців до різних установ, політичних партій та громадських організацій, посадових осіб, з пропозиціями співпраці, а також вищевказаних осіб до ГО ЗБЗС.
