ВІСНИК МАЛОЗАХИЩЕНИХ

Вихід 3 : 15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід. 6 : 2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь! 8 : ¹⁸ І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі! 15 : 3 Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення! 20 : 1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи: 2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. 5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний...  7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно,  10-11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його. 23 : 19 Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері. 20 Ось Я посилаю Ангела перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив. 21 Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім’я Моє в Ньому.  34 : ¹⁴ Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!

Буття  1 : ²⁶ І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. ²⁷ І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. ²⁸ І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! 2 : ⁴ Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог сотворив небо та землю. 3 : 5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло  ²² І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку. 5 : ¹ Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу. 14 : ¹⁸ А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. ¹⁹ І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. ²² Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі, (у інших перекладах так:  «Піднімаю руку мою до Ягве, Ел Еліон, Адонай неба і землі...» )
 22 : 16  і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє (Євреїв 6 :  13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою)  

РІЗНЕ ПО ТЕМІ З ІНТЕРНЕТУ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЙ

Авраам сказав цареві Содомському: «Піднімаю руку мою до Ягве, Ел Еліон, Адонай неба і землі...» (Буття 14 : ²²) Християнські відповідники імен: Ел – Бог-Отець. Ягве – Бог-Син. Адонай – Бог Святий Дух.

Господь (Буття 2 : 4, Вихід 3 : ^4-16 і др.) — одно з Імен Божих, по-єврейськи висловлюється словом Ієгова, а в LXX здебільшого словом Kyrios, і скрізь означає істинного Бога. Відомо, що євреї здавна вважали настільки священним і таємничим Ім’я Ієгови, що боялися промовляти Його і вживали в своїх книгах замість Ієгова слово: Адонаї, тобто Владика, Господь. В сказаннях іудейських, це Ім’я вживали тільки священики і первосвященики в храмі, але по смерті Симона Праведного (пом. в 292 р. до Р. X.) і в храмі воно замінилося вже словом: Адонаї. Як би там не було, то у LXX (біля 271 р. до Р. X.) замість Ієгова постійно вже стоїть Kyrios — Господь. Введене, таким чином, майже за 300 літ до Р. X., воно після освячене постійним вживанням в Н. З. і самим Господом, і апостолами, як Ім’я Боже, приналежне Йому, як істиному Богу.

Бог.Библейская энциклопедия

Бог — Творец неба и земли и Промыслитель Вселенной (Быт. I, 1, Ин. I, 1) имеет в Свящ. Писании различные наименования; таковы в особенности следующие: а) Иегова (Я есмь Сущий) (Исх. III, 14). Существо самобытное, независимое, неизменяемое, безусловное, вечное (Откр. I, 8). См. Иегова;  б) Евр. Елоаг и множественное Елогим означает достопоклоняемого Бога неба и земли, всего видимого и невидимого. Множественное Елогим выражает величие и превосходство существа Божия. Означенные слова употребляются нередко в Свящ. Писании в сказании о мнимых и ложных божествах, даже и об идолах, которые не суть боги (Исх. XII, 12, Исх. XXXII, 1, 4, II Пар. XIII, 9), и о царях земных (Пс. VIII, 1); но преимущественно употребляются об Едином истинном Боге (Быт. I, 1, V, 22, VI, 9 и др.);  в) Всемогущий (Быт. XVII, 1, XXVIII, 3, Исх. VI, 3); г) Господь (евр. Адонаи) (Суд. XIII, 8); д) Всевышний (Быт. XIV, 18, Пс. VII, 18).

Бог Един по существу, но троичен в Лицах: Бог Отец, Бог Сын и Бог Дух Святой — Троица единосущная и нераздельная (Мф. XXVIII, 19).

Слова бог и боги часто употребляются для означения служения, силы и превосходства того или другого сотворенного существа, как, напр., ангелов (Пс. XCVI, 7), начальств (Исх. XXII, 28) и т. п.

Иегова (Сущий) (Исх. III, 14) — одно из имен Божиих, великое и святое, означающее самобытность, вечность и неизменяемость существа Божия, имя Того, который был, есть и будет, и который сам изрек о Себе: Я Господь, в первых и в последних. Я тот же (Исайи ХLI, 4). Я есмь Алфа и Омега, первый и последний (Откр. I, 10). Из благоговения к сему св. имени, евреи в древнее время считали оное страшным для произношения и заменяли или именем Адонай, или Еллогим (Господь). Более того, по еврейскому преданию, слово Иегова произносилось только одним первосвященником и при том однажды в год во Святом Святых. Я есмь Сущий, сказал Бог Моисею, посылая его к сынам израилевым, так скажи сынам Израилевым: Сущий (Иегова) послал меня к вам (Исх. III, 14)... Вот имя Мое на веки и памятование о Мне из рода в род (ст. 15). Впрочем имя Иеговы в полной или сокращенной форме встречается во многих собственных именах свящ. книг, где оно поставляется в связи с ними или в начале, или в конце. Означенные имена усвояются различным лицам и, что весьма естественно, встречаются гораздо чаще после времени Моисея, чем до него.

ПОЯСНЕННЯ (до Вихід 3 : 14) Івана Огієнка:

Ehejeh — Господь, або Я Той що є, буде, Сущий.

(Особисто я – А. Войтко, одним словом переклав би так: „Надсущий”)

Первинне значення слова "Христос” — захисник, спаситель. Воно походить від бореальних коренів "хрс”-"крс” (хороший, красивий, світлий, русий, свій) і "ст” (сталий, стійкий, стабільний, сталевий). Тому "хрс”+”ст” = "хрест”, що означає "твердиня свого-світлого-хорошого-чистого”. "Красне сонечко” завжди добре, хороше, красиве, своє. Знак Хорса-сонця — хрест . 

Християнський хрест походить не від Т-подібної конструкції, на якій юдеї розіп’яли Спасителя, а від знака хреста — прадавнього арійського символу спасіння і захисту. Хрест — це найбільший магічно-сакральний символ-оберіг білої раси, існуючий вже десятки тисячоліть. Він гармонійно перейшов у християнство, яке стало природним продовженням гіперборейської традиції. Так само древньою є традиція захищати себе знаком святого хреста. Ймовірно, що трипільці хрестилися так само, як і православні християни. Ім’я "Христос” походить від "хрест” з додаванням грецького "- ос”. Але українці зберегли його первинне звучання і тому звертаються до Спасителя словами "Ісусе Христе” (а не "Ісусе Христосе”).  Слово Месія (Мошіах) з великої букви - в його персоніфікованому визначенні окремої  людини -  вжито в староєврейському тексті Біблії лише двічі: в  книзі пророка Данила (9:26)  та в  Псалтирі (Пс., 2:2). Якраз ці два слова в грецькому перекладі Біблії, в Септуагінті, передані як "Христос”.

Ось, про те саме у інших дослідників Біблії:  „євреї початку нашої ери розмовляли не староєврейською, а еллінською мовою, очікуваного Мошіага називали  Христом. Месія в Новому завіті згадується лише двічі і лише в Євангелії від Іоанна (1:41; 4:25). Протягом  всього  Нового Завіту і євреї, і язичники, і автори тексту називають Ісуса не Месією(Мошіагом), а Христом.”

ОТЖЕ

Як бачимо(у двох останніх абзацах), різниця досліджуваного слова Месія не містить різниці суті змісту, а кількості місць написання його, що свідчить лише про недосконале дослідження Біблії.

А плутанина — через непереклад найважливіших слів вичерпно у всій повноті їхнього значення, через лякливість сприйняття Бога. Треба, наприклад українцям, говорити   найбільш зрозумілою мовою: Надсущий, Спаситель, Захисник, Творець, Господь, Бог... Так саме інші слова, наприклад: не алілуя, а - хваліть Бога; не амінь, а - так буде! Тоді й уся Біблія стане людям зрозумілішою, доступнішою.

Відповіді ж, в т.ч. на запитання як перекладати, треба шукати не десь у грішних, а у святім Писанні (порівнюючи святе до святого), наприклад у „Матвія 1 : 21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. 23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануел, що в перекладі є: З нами Бог.” і стає (слухняним Писання читачам) очевидно, що це - Спаситель і  що „Ел” – Бог.

Скажіть, хто прочитав, чи не більшого (і то — нерукотворного) творева хоче Бог від нас (усіх разом)? Більшого за те, що Сам створив: „Дії 7 : 48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк: 49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку? 50 Хіба не рука Моя все це створила?...” бо : „Бог той же самий, що в усіх робить усе” (1Коринтян 12 : ^4-6)

Слава Господу. Хваліть Господа. Хай так буде.

З повагою, дослідив і вгрунтував слуга Божий —

Анатолій Войтко