Розпуста у похотях і пожадливостях,
і у всякому догоджанню тілу плотському — це слід дикості, слід походження істоти природним
шляхом.
Вроджені згори цим не страждають
і навіть бридяться.
Природа не може бути без спокуси,
природа без спокуси — гине.
Духовна природа протилежна
спокусі.
Тіло плоті і тіло духу це різні
матерії і живлення їх від різних енергій.
Насичення тіла духовного — від
чинення добра (НЕЛИЦЕМІРНОЇ ЛЮБОВІ, ПРАВДИ, ПРАВОСУДДЯ), справедливості,
милосердя.
Насичення тіла плоті інше — злом,
бо треба щось чи когось з’їсти.
Тому тіло плоті тлінне і не може
потрапити у тіло духовне.
А духовне тіло може ввійти і вийти в тіло плоті, і духовне
тіло вічне, воно є часткою духовного тіла Творця і духу.
Тіло плоті треба тілу духовному,
яке перероджується з природного, для
пізнання між добром і злом, для чинення добра, для насичення душі — явно (звично
- природно).
Серце
людини — має стати судом Божим (який чинять святі землі за Словом Божим) у
брамі на вході у місто Боже. Тим містом є душа людини (чи громади). Призначення
серця вирвати корінь спокуси розпустою плоті у її похотях і пожадливостях. Як нирки для тіла плоті, так і серце, для
тіла духовного людини, має не пропускати в людину прагнень жодного зла, як —. отруту
душі. Будьмо чисті Духом!
Анатолій Войтко — автор Проекту: http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-06-26-43
|